У нас єдиний син, ми всю душу в нього вклали. Завжди давали все найкраще. У школі у нього були найкращі речі, потім відправили вчитися за кордон, купили машину, а через рік і квартиру.

Це дало свої плоди, він швидко просувався на роботі, і незабаром став заступником директора у великій  компанії. У 28 років то! Через час ми з чоловіком теж поїхали за кордон, по-перше ближче до сина, а по-друге чоловікові підвернулася там перспективна робота.

Ми шалено пишалися сином. Він завжди нас відвідував, дбав. Ми натішитися не могли. До того моменту поки він не зустрів свою майбутню дружину. Я спочатку бачила, що любові до сина немає з її боку.

Просто знайшла заможного хлопчика і вирішила влаштуватися. Так навіть її дядько сказав нам, це він їх і познайомив. Я все розумію, що вона росла без батьків, виховувалася бабусею, багато чого була позбавлена.

Та що там казати, вона навіть школу ледве закінчила, два рази залишалася на другий рік. Коли вона бачила, як тепло син до нас ставиться, то стала ревнувати.

А через час почала капати йому, по всяких дрібницях, налаштовуючи його проти нас. Дійшло до того, що син не запросив нас на весілля. Це був удар. Такої зради я не очікувала.

Ми не спілкувалися близько трьох років. Але потім дізналися, що у них появилася дитина і подзвонили привітати! Онук як-ніяк. Вони приїхали до нас в гості, всі старі образи були забуті, всяке буває, від помилок ніхто не застрахований.

Ми няньчити з онуком, а подружжя ходили гуляти, відпочивали вечорами на набережній. Поки в один з днів не трапився скандал. Син з дружиною пішли в місто, а коли повернулися, накинулися на мене, чому я не поміняла памперс дитині.

Ніхто не слухав мої виправдання, що памперси закінчилися. Вони поїхали. Потім почали складати графік, коли можна бачити онука. І дрібні сварки кожен раз, коли ми приїжджали.

Нещодавно у них появилася двійня. Подзвонили мені і попросили допомогти. А я тільки два місяці сиділа зі свекрухою, вона дуже сильно хворіла. І я проїхавши 7000 км, відпочила два дні вдома і знову в дорогу, ще 800 км до них.

Як я втомилася не передати словами. Я відразу побачила невдоволення невістки. Вона вже не приховуючи бігала скаржитися чоловікові, то я не дивлюся за онукою, то дивлюся телевізор занадто довго. І ось в один прекрасний день вона перейшла на образи і я не витримала.

Ні, я не ображала її, просто висловив все що думаю про неї і її ставлення до нашої сім’ї. В результаті вибухнув скандал і вона вказала мені на вихід. Найсумніше, що син її підтримав і сказав, що онуків нам більше не бачити.

І ось так я вночі вся в сльозах, з хворим серцем їхала додому. Минуло вже два тижні, а серце коле досі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.