В 2024 році Україна не раз була в епіцентрі яскравих культурних подій, що охопили всі сфери – від музики й театру до літератури та кінематографа. З першими весняними фестивалями стало зрозуміло, що цей рік принесе чимало несподіванок і нових імен, а також підтвердить високий рівень майстерності відомих українських митців. Уже з початку року увага світової спільноти була зосереджена на тому, як розвиватиметься культурне життя країни, яка живе в умовах глобальних викликів і водночас демонструє вражаючу стійкість.

Упродовж року портал UA.NEWS невпинно стежив за головними культурними новинами та відкриттями, висвітлюючи найважливіші події й аналізуючи їхній вплив на суспільство. Кожен фестиваль, концерт або прем’єра стали своєрідною візитною карткою України на міжнародній арені. А це, в свою чергу, підтвердило, що попри всі труднощі, наша країна продовжує творити, шукати нові грані й підкорювати серця людей зі всього світу. Далі – детальний погляд на головні культурні віхи, що сформували обличчя 2024 року.

Перший Оскар в історії України

У 2024 році ми увійшли до історії світового кінематографа, здобувши першу статуетку “Оскар”. Документальна стрічка “20 днів у Маріуполі”, знята режисером і журналістом Мстиславом Черновим, отримала найвищу нагороду Американської кіноакадемії в номінації “Найкращий документальний фільм”. 

Під час того, як Чернов отримував нагороду, він сказав:“Мабуть, я буду першим режисером на цій сцені, хто скаже: «Я не хотів знімати цей фільм»

Фільм показує облогу Маріуполя. Його називають хронікою пекла. Воєнні кореспонденти Чернов, Євген Малолєтка та Василіса Степаненко із Associated Press приїхали в Маріуполь 24 лютого о 3:30. За годину почалася велика війна. Журналісти були єдиними представниками міжнародних ЗМІ, які документували бої в Маріуполі. Команда знімала, як від російських обстрілів у лікарнях помирали діти та дорослі, а ті, хто вижив, шукали укриття та залишали місця, де раніше стояли їхні будинки.

Для того, аби вивезти матеріал, команда проїхала 15 російських блокпостів. На всіх них були російські військові з важким озброєнням. Всій колоні, в якій виїжджала і команда, наказали розбити фари транспортних засобів, аби сховати припарковані на узбіччі зброю та техніку. На 16-му блокпості колона почула українські голоси.

Перемога “20 днів у Маріуполі” на “Оскарі” стала ще одним потужним доказом того, що ті події, які прямо зараз відбуваються в Україні, не мають бути проігнорованими. 

Реліз гри “S.T.A.L.K.E.R. 2”, на яку світ чекав понад 15 років

Українська ігрова індустрія знову довела свою конкурентоспроможність на світовій арені завдяки релізу довгоочікуваної гри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl” від студії GSC Game World. Ця подія стала знаковою не лише для геймерів, які чекали продовження культової серії понад 15 років, але й для всієї України, яка продемонструвала, що може створювати продукти найвищого рівня навіть під час війни.

“S.T.A.L.K.E.R. 2” отримала схвальні відгуки критиків та гравців за унікальну атмосферу, якісну графіку та глибокий сюжет. Використовуючи рушій Unreal Engine 5, розробники досягли високого рівня реалістичності, що дозволило гравцям зануритися у постапокаліптичний світ Зони Відчуження. Розробники детально відтворили локації Чорнобильської АЕС, Прип’яті та інших частин Зони.

Ключовими особливостями гри стали нелінійний сюжет і вплив рішень гравця на подальший розвиток подій. Гравці знову опиняються у ролі сталкера, якому належить виживати серед аномалій, мутантів і небезпечних угрупувань, одночасно розкриваючи таємниці Зони. Поєднання жанрів survival horror і RPG зробило гру не лише захоплюючою, а й глибокою, з безліччю можливостей для повторного проходження.

Не обійшлось і без викликів, з якими зіштовхнулась студія під час розробки. В 2011 році студія тимчасово була закрита. російська агресія також змусила команду зупинити створення гри, перенести штаб квартиру та релокувати 200 працівників до Праги. В Україні залишилось 130 працівників.  Однак, в березні 2022 року було скасовано реліз у російському регіоні. А 14 червня 2022 року GSC заявила в щоденнику розробки, що розробка продовжується, попри те, що деякі члени команди покинули свої домівки або вступили до лав Збройних сил України.

Було і викрадення даних щодо гри від росіян. У березні 2023 року в інтернеті з’явився злив інформації компанії GSC Game World. Хакери почали шантажували розробників і висували їм вимоги, погрожуючи викласти вкрадені матеріали у відкритий доступ. Однією з вимог було повернення російського озвучення в ще не випущену гру. Самі розробники підтвердили витік і попросили гравців утриматися від перегляду та поширення вкрадених матеріалів, підтвердивши, що вкрадені дані дійсні, але занадто застарілі та не відповідають сучасному вигляду гри.

В кінці травня 2023 року хакери отримали доступ до зашифрованого білду гри розміром в 200 гігабайт, та виклали його в інтернет. Вже через день їм вдалося розшифрувати та запустити його, що призвело до нового витоку даних та матеріалів. Компанія GSC знову закликала утриматись від перегляду злитих даних та не розповсюджувати їх.

Та попри все розробникам вдалось:

А ще творці гри додали 440 композицій українських виконавців різних жанрів. Всі люди світу, які грали в S.T.A.L.K.E.R. 2, чули пісні таких виконавців, як Анастимоза, ДК Енергетик, Jerry Heil, Паліндром, Oi FUSK, Disappeared Completely та інших. 

Окрему увагу заслуговують актори гри. Зокрема одну з головних ролей другої частини зіграв військовослужбовець бригади «Азов» Олександр «Сей» Лаптій. Він є фанатом гри і відразу погодився на пропозицію кастинг-менеджерки взяти участь у продовженні відеогри.

Цей реліз став одним із найпомітніших у 2024 році, зміцнивши позиції України у світовій гейм-індустрії та довівши, що український талант і наполегливість не мають меж.

Документальний фільм “Яремчук: Незрівнянний світ краси” побив рекорди касових зборів

8 серпня на екрани кінотеатрів вийшла документальна стрічка “Яремчук: Незрівнянний світ краси”, яка розповідає про життя та творчий шлях Назарія Яремчука, першої поп зірки радянської України. Фільм став найкасовішим документальним проєктом в історії українського кіно обійшовши оскароносну стрічку “20 днів у Маріуполі”. 

Ідея створення фільму належить доньці співака, Марії Яремчук, яка виступила продюсеркою проєкту. До того ж вона створила музичний альбом каверів на пісні батька під назвою RE:Yaremchuk. Платівка включає 11 композицій, виконаних українськими артистами: Jamala, O.Torvald, Pianoбой, Dantes, Tember Blanche та іншими.

Фільм було створено продакшном Knife! Films під керівництвом продюсера Максима Сердюка та режисера Артема Григоряна. В стрічці показано не лише особисту історію Назарія Яремчука, але й шлях змін та дорослішання України. Картина демонструє шлях співака від перемоги з “Червоною рутою” на конкурсі “Пісня-71” до виступів у Чорнобилі та гастролей різними континентами. Через спогади близьких, особисті щоденники та ексклюзивні хроніки глядачі дізнаються про його життя та шлях до міжнародної слави. Унікальною особливістю проєкту стало використання голосу, відтвореного за допомогою штучного інтелекту та актора дубляжу, що максимально наблизився до оригінального звучання Яремчука. Це рішення дозволило глядачам передати думки співака його ж голосом.

Робота над стрічкою тривала майже три роки й була призупинена через повномасштабне вторгнення, що відтермінувало прем’єру. За час прокату бокс-офіс стрічки досягнув рекордної позначки в 15,3 мільйона гривень, а майже 100 тисяч глядачів придбали квитки, щоб побачити цю історію на великому екрані. Протягом 11 тижнів фільм демонструвався у 96 кінотеатрах у 109 населених пунктах України, а також мав успіх за кордоном. Зокрема, його покази відбулися у восьми містах США. 

Ба більше, фільм потрапив на Netflix і за перший вікенд увійшов до ТОП-3 найпопулярніших фільмів серед користувачів в Україні. 

Євробачення-2024

Особливу увагу до України привернув міжнародний пісенний конкурс «Євробачення», який цього року відбувся у шведському місті Мальме. Організатори конкурсу заявили, що головна тема «Євробачення 2024» – символічне повернення до музичних витоків Європи та пошук спільного творчого коріння, яке єднає різні країни в часи глобальних викликів.

Україну на пісенному конкурсі представляв дует alyona alyona та Jerry Heil з піснею “Teresa & Maria”. Їхня композиція стала символом сили та незламності, розповідаючи про двох жінок, які попри всі труднощі зберігають надію та внутрішню свободу. В пісні поєднались елементи хіп-хопу та сучасної поп-музики. І вже після конкурсу композиція опинилася у трійці лідерів за переглядами відео у YouTube.    

У першому півфіналі дует виступив блискуче, посів друге місце і потрапив до фіналу. У фіналі, який відбувся 11 травня, вони здобули третє місце, набравши 453 бали. До слова, за голосуванням національних журі Україна набрала 146 балів і посіла 5 місце. Найвищі бали ми отримали від Чехії та Молдови. А глядачів подарували Україні 307 балів. 

Також наші представниці потоваришували з чималою кількістю конкурсантів, серед яких були й переможці цьогорічного конкурсу Nemo. Вони пообіцяли приїхали до України з концертом і виступлять на сцені разом із нашими представницями на конкурсі. 

Не минуло й без скандалів. Під час конкурсу відбулась дискваліфікація представника Нідерландів Йоста Кляйна, якого звинуватили у погрозах співробітниці знімальної групи. Інцидент трапився після другого півфіналу, і Європейський мовний союз ухвалив рішення відсторонити артиста від участі у фіналі. Нідерландська делегація розкритикувала це рішення, назвавши його непропорційним. У знак протесту вони відмовилися оголошувати результати суддівського голосування під час фіналу, чим створили ще більший резонанс навколо конкурсу. До слова, представник Нідерландів після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну разом із російським виконавцем CrazyMegaHell випустив пісню. В ній співав про “любов” до РФ. А в липні 2022 року він виконував цю пісню на концерті в Санкт-Петербурзі. 

Необачливою фразою прославився і німець Isaak. Він потарпив у гучний скандал після того, як на одному з інтерв’ю висловився про війну в Україні. На його думку, Росія виключена з конкурсу не за розв’язану війну на території України, а, мовляв, через відсутність “вільної журналістики”. До того ж німецький представник під час розмови про Ізраїль заявив, що не бачить сенсу виключати з конкурсу цю країну, як і РФ. За його словами, заборона країнам виступати через політику призведе до того, що “у певний момент події більше не буде”. Зрештою, це висловлювання згодом видалили з інтерв’ю.

Одним із головних невдоволень стали масові демонстрації палестинських активістів, які виступали проти участі Ізраїлю в конкурсі. Представниця Ізраїлю Еден Голан змушена була змінити текст своєї пісні через політичний підтекст, що натякав на конфлікт із ХАМАС. Попри зміни, ситуація викликала обурення серед палестинських протестувальників, які організували 20-тисячну демонстрацію на головній площі Мальме. Напруження досягло піку під час виступу Еден Голан у другому півфіналі, коли зал наповнився змішаними реакціями: оплесками, свистом і вигуками протесту. Активісти навіть намагалися прорватися на сцену, але охороні вдалося запобігти інциденту.

Альбом “Qirim” здобув Шевченківську премію

2024 рік став визначним для Джамали. Її альбом “Qirim” отримав високу нагороду — Шевченківську премію. Цей музичний проєкт став втіленням фольклорної спадщини кримськотатарського народу. Він складається з 15 автентичних народних пісень, зібраних із різних куточків Криму, які ожили завдяки неймовірним оркестровим аранжуванням та голосу Джамали.

Реалізація альбому складалася з декількох частин: Джамала взяла за мету зібрати те, як звучали кримські татари, які мешкали на узбережжі Криму, в Сімферополі, Джанкої, Керчі, у степовій місцевості. За словами Джамали, «записів про частину пісень майже не залишилось», під час створення альбому Qırım «їх збирали по частинах, іноді навіть по словах». «Це було найскладніше, бо матеріалу просто жахливо мало. Це пісні, які були або дуже неякісно записані, або записані ще в 1960-70 роках під наглядом НКВС, вони змінювалися» — розповідає співачка. 

Презентація альбому наживо відбулася 5 травня у Києві, на сцені Національної опери у супроводі з Національним симфонічним оркестром України], світова прем’єра альбому відбулася 11 травня у Ліверпулі спільно з одним із найстаріших оркестрів Великої Британії – BBC Philharmonic

Особливу увагу привернув кліп на старовинну пісню “Arafat Dağindan”. Відео, тривалістю 6 хвилин 28 секунд, стало найдовшим кліпом в історії української музики та отримало престижну нагороду “Кліп року” за версією Megogo Music Awards. Пісня, виконана кримськотатарською мовою та без використання електронних інструментів, зуміла конкурувати з популярними поп-хітами, що стало справжньою перемогою для української культури. Ба більше, кліп знімався в Києві на Позняках. Радимо вам переглянути чудову відеороботу. 

Альбом отримав і міжнародне визнання. Він посів 6-те місце у рейтингу World Music Charts Europe, а Джамала стала першою українською виконавицею, яка очолила плейліст Spotify Equal.  

Кобзарсько-лірницьку традицію внесли до реєстру ЮНЕСКО

5 грудня 2024 року одна з найдавніших культурних традицій України — кобзарсько-лірницьке мистецтво — отримала міжнародне визнання. Її включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Кобзарі та лірники були не лише музикантами, а й своєрідними літописцями, які через співи й гру на бандурі, кобзі чи лірі передавали історії, духовні цінності та моральні настанови. Їхній репертуар складався з дум, історичних пісень, духовних кантів. Це стало невід’ємною частиною національної культури.

Попри заборони та репресії в радянські часи, кобзарсько-лірницька традиція збереглася завдяки зусиллям окремих виконавців і культурних діячів. Сьогодні вона відроджується завдяки ентузіастам, які відтворюють старовинні мелодії та виготовляють традиційні музичні інструменти за давніми технологіями.

У ЮНЕСКО наголосили, що кобзаро-лірницька традиція, зокрема гра на кобзі та колісній лірі, є інклюзивною культурною практикою. До неї історично залучали музикантів із порушеннями зору. Сьогодні ж ця традиція продовжується.

Національним нематеріальним надбанням України кобзаро-лірницьке мистецтво було визнано у 2022 році, після чого його внесли до державного реєстру культурної спадщини. У 2023 році Україна подала заявку до ЮНЕСКО на включення кобзаро-лірницької традиції до списку нематеріальної культурної спадщини людства. Одночасно було подано й інші елементи української культури, такі як писанкарство та решетилівська вишивка.

До просування цієї ініціативи долучилися кобзарські цехи Києва, Львова та Харкова, а також Асоціація “Дивись українське!”, громадська організація “Центр розвитку «Демократія через культуру»”, Національний академічний музей України (НАМУ) та інші інституції. Їхні зусилля спрямовані на те, щоб ця унікальна традиція отримала належне міжнародне визнання та продовжувала розвиватися. 

До слова, писанка зайняла місце у списку списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Вистава “Незламні”: театральний маніфест про силу українок під час війни

У Києві з великим успіхом відбулася прем’єра вистави “Незламні”, яка розповідає реальні історії українських жінок, що проявили неймовірну стійкість і мужність під час війни. Постановка, створена за мотивами книги Вікторії Покатіс, стала резонансною подією. Вона вразила своєю щирістю та правдивістю.

Вистава складається з історій п’яти жінок, які зіткнулися з викликами війни, але кожна з них знайшла свою силу і шлях до боротьби. Героїні розповідають про пережите: евакуацію дітей, волонтерство, відновлення розбомблених домівок, допомогу військовим і роботу в зоні бойових дій. Ці історії — це не лише про трагедію, але й про надію, про те, як жінки, попри все, зберігають свою людяність і незламний дух.

Особливо вражаючим елементом вистави стала взаємодія з глядачами. Режисерка Зоряна Максимець використала техніку діалогу із залом, що додало постановці щирості й безпосередності. Кожен мав змогу поділитися своєю історію із залом.

Завершилася вистава піснею “Океану Ельзи”, яка викликала сльози у глядачів і стала гімном єдності та незламності героїнь на сцені. Це дійство більше, ніж вистава. Це своєрідний маніфест, що нагадує про силу українських жінок і всю країну, яка продовжує боротися за свободу. 

Постановка стала важливим нагадуванням про те, що героїзм часто приховується в буденності, і навіть у найтемніші часи залишається місце для людяності та надії.

2024 рік став роком, коли Україна нагадала світові про своє культурне багатство, довівши, що мистецтво та традиції — це потужна зброя, яка допомагає зберігати ідентичність, будувати мости між націями та дивитися у майбутнє з впевненістю та гідністю. Пам’ятаємо, що українське мистецтво та традиції щодня боронять наші воїни. Тому просимо вас підтримати будь-який збір на підтримку ЗСУ. Кожна гривня важлива. 

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.