Україні, ймовірно, доведеться вносити корективи у свої закони про криптовалюту, з огляду на зміни в регулюванні віртуальних активів, які ухвалив Євросоюз, а саме регламент про регулювання криптовалюти в ЄС MiCA (Markets in Crypto Assets). Про це в інтерв’ю UA.NEWS розповів голова наглядової ради консалтингової компанії Crowe Mikhailenko Дмитро Михайленко.

“Врегулювання криптовалюти – в Україні відповідний закон відпрацьовували до війни. Далі почали сперечатися, хто буде регулювати галузь, НКЦПФР чи Мінцифри. А потім виявилось, що Європа вводить свою регуляторну систему MiCA і наш закон потребує оновлення і його треба переписувати під цю систему. Тож ми не можемо не порівнювати свої податкові напрацювання з тим, що відбувається в світовому та європейському контексті”

 

Що таке MiCA – нові правила для криптовалюти в ЄС

MiCA – законопроект про регулювання криптовалют у Євросоюзі, який був затверджений Європарламентом 20 квітня 2023 року, схвалений Радою ЄС 16 травня. Нові правила для стейблкоїнів набули чинності з 30 червня 2024 року, решта – з 30 грудня 2024 року. Документ поширює правила на емітентів незабезпечених цифрових активів та стейблкоїнів, на торгові та кастодіальні платформи. Закон спрямований на захист інвесторів та споживачів в ЄС, а також на прозорість і передбачуваність в криптоіндустрії. Регламент запроваджує строгі правила, спрямовані на захист інвесторів та споживачів, включаючи розкриття інформації та дотримання AML/CFT-стандартів, а також посилює вимоги до стейблкоїнів, які мають бути підтримані окремим резервом активів. 

MiCA пропонує єдиний підхід до регулювання цифрових активів, що спростить взаємодію профільних компаній із наглядовими відомствами та знизить адміністративні витрати учасників ринку, адже пропонується впровадження єдиної ліцензії. 

 

Закони про криптовалюту в Україні

У лютому 2022 року Верховна Рада України ухвалила, а Володимир Зеленський підписав законопроект про віртуальні активи №2074-ІХ. Однак документ ще досі не набрав чинності через відсутність регулювання процесу оподаткування віртуальних активів. 

Наразі у Раді є два законопроекти, які покликані вирішити це питання та остаточно легалізувати криптовалюту: №10225 від НКЦПФР та №10225-1 від Мінцифри. Відмінності законопроектів стосуються регулятора ринку: у першому випадку ним стають НБУ та НКЦПФР, а в другому – Мінцифри та НБУ. 

Також по-різному прописані процеси оподаткування. Законопроект НКЦПФР передбачає для фізосіб ввести податок у 18%  на інвестиційний прибуток від операцій із віртуальними активами для фізосіб, а також плюс 1,5% воєнного збору. Прибуток від операцій з криптоактивами для юридичних осіб пропонують оподатковувати за ставкою 18%, а криптовалюта не буде об’єктом оподаткування ПДВ. 

Законопроект Мінцифри передбачає ставку оподаткування для фізичних осіб 5% впродовж перших трьох років; 9% впродовж наступних 5 років та 18% – після 8 років. Операції з віртуальними активами для юросіб звільнятимуться від ПДВ, крім службових токенів, якими будуть токенізовані товари та послуги. Провайдери, які надаватимуть послуги з віртуальними активами, оподатковуватимуться за ставкою 18% на прибуток, але також звільнятимуться від ПДВ, за винятком консультаційних послуг. Резиденти Дія.City зможуть обрати між 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал.

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков в інтерв’ю UA.NEWS повідомляв, що Україна мала ухвалити законодавство щодо віртуальних активів та остаточно легалізувати криптовалюту до кінця 2024 року. Такі рамки нам ставив Міжнародний валютний фонд. 

Читайте також: 

Клуб білого бізнесу: плюси для компаній та нюанси взаємодії з податковою. Інтерв’ю з головою наглядової ради Crowe Mikhailenko Дмитром Михайленком

Податкові зміни в Україні: чого чекати бізнесу та фізособам. Інтерв’ю з Дмитром Михайленком, головою наглядової ради Crowe Mikhailenko

Клуб білого бізнесу: як часто переглядатимуть відповідність компаній вимогам

Податкова запускає експериментальний проект з ризик-комплаєнс — аналіз експерта

Чому Україна відмовилась від збільшення ПДВ на вимогу МВФ

Підвищені ставки військового збору можуть залишити і після закінчення війни — Дмитро Михайленко