Військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак прокоментував можливість створення Росією нових ударних військових угруповань на території Білорусі. За його словами, така активність може бути пов’язана з потенційними планами подальших наступальних дій проти України.

В інтерв’ю «Главреду» він нагадав, що перед початком масштабного вторгнення Росії в Україну підготовчі процеси розпочалися ще у березні 2021 року. Тоді, як зазначає експерт, біля українських кордонів поступово почали накопичуватися військові сили.

«Але потім після телефонної розмови Байдена і Путіна все якось затихло, і всі подумали, що загроза минула. Однак восени-взимку 2021 року на білоруській території знову почали накопичуватися сили. І вони там зібралися не за один день, навіть не за один місяць», — пояснив Ступак.

Аналітики пояснюють, що подібні процеси часто відбуваються поступово, щоб не привертати зайву увагу міжнародної розвідки та дипломатичних служб.

Сили вторгнення та військовий потенціал

Експерт також навів дані щодо чисельності військ під час початку вторгнення. За його словами, загальна чисельність російських сил вторгнення на всіх напрямках становила близько 170 тисяч військових.

З білоруської території тоді наступало понад 40 тисяч військових. Це демонструє, що північний напрямок був одним із ключових під час початкового етапу бойових дій.

Такі дані свідчать про стратегічне значення Білорусі як логістичного та військового плацдарму. Військові аналітики зазначають, що контроль над територією союзної держави дозволяє швидше концентрувати війська поблизу кордонів.

Ознаки можливої підготовки до нових наступів

Ступак підкреслив, що існують певні показники, які можуть свідчити про підготовку до нових військових операцій.

«Тож буде маса ознак, які вказуватимуть на готовність росіян і білорусів до нових проривів. Тому спостерігаємо за чисельністю. Якщо в одній локації збереться 8 тисяч осіб, то привід для тривоги є; якщо 15-20 тисяч, то це привід бити в дзвін і кричати, що щось готується», — сказав експерт.

Військові аналітики пояснюють, що концентрація великих військових підрозділів зазвичай передує активним наступальним операціям. Водночас наявність військ ще не означає автоматичний початок бойових дій, оскільки рішення залежить також від політичних факторів.

Експерти вважають, що ймовірність нових наступальних дій залежить від геополітичної ситуації та економічного стану держав-учасниць конфлікту.

Поступове накопичення військових сил біля кордонів зазвичай використовується як інструмент політичного тиску або підготовки до потенційних операцій.

Водночас міжнародний контроль і супутникова розвідка значно ускладнюють приховане переміщення великих військових угруповань.

Фахівці зазначають, що ситуація залишається контрольованою, однак потребує постійного моніторингу. Основними індикаторами можливого загострення можуть бути збільшення чисельності військ, активізація військових навчань та посилення військової логістики.

Аналітики наголошують, що будь-які військові дії завжди мають комплексні причини — від політичних до стратегічних факторів.