Скільки ще українські біженці зможуть користуватися соціальним захистом ЄС та отримувати виплати? Дискусії про це знову збурив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Кілька тижнів тому він вже критикував партнерів по ЄС, які дають щедрі соціальні виплати для українських чоловіків призовного віку. А кілька днів тому Сікорський розповів ЗМІ, що піднімав тему українських біженців під час розмови з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

«Я запропонував йому, що соціальну допомогу, яку отримують українські біженці, яка може досягати 1200 євро на місяць, краще було б віддати безпосередньо Україні. Погано, що є фінансовий стимул залишатися у Німеччині замість того, щоб чоловіки боролися на фронті, а жінки відновлювали податкову базу», – сказав Сікорський.

Агентство UA.News спробувало з’ясувати чому це питання все частіше обговорюють європейські політики, і як такі дискусії можуть змінити життя українських біженців у країнах ЄС вже у найближчі роки.

 

Що думають про біженців в ЄС

За останні місяці проблеми міграції особливо загострилися у сприйнятті громадян Німеччини. Як свідчить соцопитування, опубліковане виданням tagesschau у вересні цього року, нині кожен другий (48 %) називає міграцію однією з двох найважливіших проблем, яку німецьким політикам необхідно вирішувати негайно. І лише потім йдуть теми економіки, соціальної несправедливості  та захисту довкілля.Відповідно до цього ж опитування, троє з чотирьох німців (77 %) дотримуються думки, що потрібна принципово інша політика надання притулку та біженців, щоб до країни приїжджало менше людей. І лише 18 % німців вважають, що такі зміни у політиці надання притулку та біженців не потрібні.

І ця статистика – не просто формальність. Це важливі показники для політичних партій, які планують прийти до влади восени 2025 року, коли у Німеччині проходитимуть парламентські вибори.

Вже зараз у Німеччині запроваджують жорсткий контроль за мігрантами, спростили їх депортацію. Йдеться насамперед про вихідців з Африки та Близького Сходу. Ці заходи не стосуються українців, бо вони мають тимчасовий захист. Водночас у ФРН не вщухають дискусії про скорочення соціальних виплат для біженців з України.

24 жовтня цього року федеральний міністр фінансів Крістіан Лінднер запропонував новий правовий статус для біженців з України, щоб знизити вартість допомоги громадян та залучити більше отримувачів допомоги на ринок праці.

«Українцям не потрібно проходити спеціальну процедуру подання заяви про надання притулку через війну на їхній батьківщині», – сказав посадовець. «З іншого боку, не слід одразу отримувати допомогу громадянина, орієнтовану на соціально-економічний прожитковий мінімум із суспільною участю, навіть без роботи», – цитує міністра видання FAZ.

Схожі пропозиції вже озвучував лідер партії ХДС Фрідріх Мерц, відомий своєю скандальною промовою на телешоу про міграційну політику у минулому році. Він розкритикував виплати та повні пільги для отримувачів тимчасового прихистку, а також надання їм повної медичної допомоги. «Вони сидять у лікаря і змінюють зуби, а німецькі громадяни, які живуть по сусідству, на прийом не потрапляють», – заявив Мерц, чим викликав бурхливу критику з боку багатьох політичних сил.

Зараз Фрідріх Мерц має високі шанси стати майбутнім канцлером ФРН. Він також прямо заявив, що планує скасувати виплати з безробіття – Bürgergeld, які отримують українці, та замінити їх новим механізмом з жорсткішими умовами нарахування.

Зокрема партія ХДС пропонує не виплачувати допомогу, якщо безробітний відмовляється від наданої роботи. Виплати небажаючим працювати хочуть скасувати. Обов’язок співпраці з агентствами із працевлаштування стане жорсткішим.

Таким чином німецькі політики хочуть змінити ситуацію, коли із  близько 700 тис. працездатних українців, що живуть у Німеччині, лише 260 тис. – працевлаштовані. Утім, поки що зарано констатувати, наскільки жорсткими будуть правила і чи доведеться сотням тисячам українців йти працювати в Німеччині.

 

Робота для біженців

Біженці з України отримують допомогу у працевлаштуванні у рамках урядової програми Job-Turbo. Саме завдяки цій ініціативі у Німеччині знайшли роботу понад  200 тисяч українців. Вакансії у Німеччині з огляду на ініціативу Job-Turbo проаналізували експерти міграційної платформи EWL.

«Поступово німецькі роботодавці збільшують пропозиції роботи для українців без знання німецької мови. Це пов’язано також із тим, що на цих підприємствах вже працює певна кількість українців, які допомагають в адаптації своїм землякам», – розповіла керівниця платформи Маргарита Нестеренко, пише Uamedia.

Значно більше вакансій для громадян України, які знають німецьку на базовому рівні чи англійську. Найчастіше пропонують роботу на логістичних складах, підприємствах автомобільної галузі, підприємствах харчової промисловості, трапляються вакансії у фармацевтичній галузі.

Зазвичай на такій роботі мінімальна погодинна ставка – 12,41 євро брутто (до відрахування податків) за годину. Але також є багато пропозицій, де зарплата становить 13-13,5 євро брутто на годину.

 

Готовність до інтеграції

Мюнхенський інститут ifo проаналізував наскільки українські біженці готові інтегруватися до життя у країнах Європи, зокрема йти на роботу. З’ясувалося, що близько 35% українських біженців у країнах Європи не хочуть повертатися додому навіть у довгостроковій перспективі.

За оцінками аналітиків, одразу після прибуття майже 60% біженців хотіли повернутися, але з часом їхня частка падає, в середньому на 4,7 відсоткового пункту на 100 днів. Тобто, чим довше триває війна, тим більше біженців думають про життя не в Україні.

Дослідження також показало, що українці частіше за мігрантів з інших країн (Сирії, Афганістану, Еритреї, Ірану) готові до працевлаштування, насамперед це стосується жінок.

Водночас науковці визнають, що інтеграція українських біженців та збільшення їхньої кількості є суперечливим питанням у стратегічній перспективі Європи.

 «З точки зору країн ЄС, існує зона напруги між швидкою інтеграцією українських біженців та успішною відбудовою України після війни. З вузьконаціональної точки зору успішна інтеграція українських біженців може допомогти подолати дефіцит кваліфікованих працівників і проблеми старіння населення. Але європейські країни теж сильно зацікавлені в успішній реконструкції України після війни», – сказано в дослідженні.

 

Нова хвиля міграції

Доки в ЄС розгортається дискусія про виплати біженцям, з України почалася нова хвиля міграції, вона не масова і не впадає у вічі, але її підтверджують різні джерела.

Так, за даними Держприкордонслужби, у січні-серпні 2024-го з України виїхало майже на 300 тис. осіб більше, ніж в’їхало. Це відповідає попереднім прогнозам Нацбанку України, що у 2024–2025 рр. виїде 400-300 тис. осіб, пише в огляді BBC News Україна.

За даними Центру економічної стратегії, причини виїзду такі: небезпека – 47%, відсутність роботи та засобів до існування – 30%. Недостатність базового (медицини, води, електрики) – назвав кожен п’ятий, неякісна освіта – 15%.

У цій хвилі велика частка внутрішньо переміщених осіб, оскільки в Україні виплати для переселенців не співставні із вартістю життя. Інша частина – люди, які не можуть реалізуватися та знайти високооплачувану роботу.

Опосередковані дані свідчать: серед тих, хто виїхав більшає і частка чоловіків. Наприклад, мобільний оператор “Київстар” спостерігає зростання кількості людей в роумінгу. Якщо порівнювати з липнем 2023-го є зростання з 1,5 млн до 1,9 млн. Навіть зважаючи на сезонність та відпустки – відсоток досить значний. При цьому 70% нових карт, які засвітилися в роумінгу, були чоловіки, стверджують у «Київстарі», хоча не пояснюють, як це вдалося визначити.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.