Усі говорять про сумну звістку з Львів.
Та за гучними заголовками важливо побачити реальних людей і їхню історію.

Вона — молода поліцейська, яка працювала у структурі Національної поліції. Колеги згадують її як відповідальну, спокійну та небайдужу до людей. Для неї служба була не просто роботою — це був свідомий вибір і щоденна відповідальність за безпеку інших. Поза формою — звичайна дівчина з мріями, планами та родиною.

Її чоловік — цивільний, людина зі своєю історією та шляхом. Саме це й стало неочікуваним для багатьох: поруч із поліцейською був чоловік, про якого суспільство знало зовсім небагато, і лише після трагедії увага прикута до деталей їхнього життя. Та ці деталі — передусім про родину, а не про сенсації.

Ця історія боляче нагадує:
за званнями, посадами й заголовками — людські долі.
Трагедія не має “героїв для обговорення” — вона має близьких, яким зараз найважче.

У такі моменти варто зупинитись, відокремити факти від чуток і пам’ятати про повагу.
🕯️ Світла пам’ять. Співчуття рідним і близьким.