2 лютого Верховна Рада України відмовилася підтримати законопроєкт №14327, який передбачав інтеграцію України в Єдину зону платежів у євро (SEPA). Основною метою цього законопроекту було полегшення та здешевлення переказів у євро. Однак, як виявилося, він також надавав державі можливість збирати велику кількість фінансової інформації про кожного громадянина.

Дмитро Олексієнко, виконавчий директор Ліги аудиторів України, зазначив, що Міністерство фінансів намагалося створити механізм, за допомогою якого державні органи могли б вільно отримувати дані про усі банківські рахунки, електронні гаманці і сейфи громадян.

SEPA являє собою єдину систему безготівкових платежів у євро, що функціонує у більшості держав Європейського Союзу та спрощує переказ грошей між країнами. Формальне приєднання України до цієї зони могло б зекономити країні та бізнесу до 100 мільйонів євро на комісіях.

Проте неприйнятні пункти законопроєкту не стосувалися спрощення платіжних процесів. Вони передбачали право Міністерства фінансів на створення централізованого реєстру всіх банківських рахунків та сейфів, а банки мали б зобов’язуватися звітувати про відкриття або закриття рахунків протягом п’яти днів. Окрім того, доступ до цих даних отримали б правоохоронні органи, включаючи СБУ, поліцію та НАБУ.

Хоча формально не планувалося передавати інформацію про залишки на рахунках чи транзакції, сама доступність таких даних фактично ставила під загрозу банківську таємницю.

Законопроєкт також передбачав суворі вимоги щодо підтвердження фінансових операцій: доводилося б надавати документи, що засвідчують походження коштів і підтверджують проведення операцій. Це створювало б суттєві труднощі для звичайних громадян, військових, переселенців та інших осіб, які втратили документи.

Експерти попереджають, що під час війни створення єдиного реєстру всіх рахунків є небезпечним кроком. Навіть за належного захисту така база даних може стати мішенню для кібератак чи спецоперацій країни-агресора.

Відхилення законопроєкту наразі слугує тимчасовим захистом для українців. Проте цей документ, швидше за все, знову буде винесений на розгляд парламенту, оскільки входить до зобов’язань України в рамках програми Ukraine Facility на 50 мільярдів євро. Важливо зазначити, що йдеться не про заборону переказів чи самого механізму SEPA, а про створення фінансового досьє на кожного громадянина, яке загрожує приватності та безпеці.