В Україні затвердили стандарт безбар’єрної мови: понад 100 слів змінять або вилучать з офіційного вжитку

Політика

9 Бер, 07:15

В Україні представили перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності», який уніфікує недискримінаційну лексику та визначає терміни, що підлягають вилученню з офіційного вжитку. Про це повідомили в пресслужбі Міністерстві освіти та науки України.

Документ охоплює понад 100 термінів, що стосуються людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, які можуть зазнавати упередженого ставлення.

Створення стандарту є продовженням ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». За її словами, мова — це перша форма поваги:

«Якщо немає поваги у словах, не буде її і в діях. Змінюючи лексику на безбарʼєрну, ми не просто формально міняємо словник: ми хочемо змінити «оптику» суспільства. Людина та її гідність завжди мають бути на першому місці: у визначеннях, у рішеннях кожного посадовця й усієї держави».

Терміни, які вилучають з офіційного вжитку

Документ визначає низку слів, що стигматизують або редукують особистість до певного соціального статусу чи функції:

  • Безробітні – зводить людину лише до економічної ролі, ігноруючи багатовимірність особистості;
  • Каліцтво, трудове каліцтво – концентрується на дефіцитах, закріплюючи медичну модель інвалідності;
  • Дітки, діточки, дитинка – інфантилізують дітей, позбавляючи їх суб’єктності;
  • Сирота, підопічний, інтернатська дитина – закріплюють стигму соціального сирітства;
  • Неповноцінна/неповна сім’я – створює ієрархію сімейних форм;
  • Вразливі групи – формує негативну соціальну ідентичність.

Термінологія, яка затверджена

Нові визначення пропонують нейтральні та поважні терміни:

  • Адаптація – процес пристосування до змінних умов для забезпечення оптимальної життєдіяльності;
  • Безбар’єрність – принцип доступності та рівних можливостей для всіх груп суспільства;
  • Людина з інвалідністю – особа, для якої бар’єри у середовищі можуть обмежувати повну участь у житті;
  • Крісло колісне, біла тростина, шрифт Брайля – інструменти, що забезпечують мобільність та автономію людей із порушеннями зору чи рухливості;
  • Рівність, сегрегація – визначають права людей та протидію дискримінації;
  • Вік довгожителя – етап життя від 90 років і старше.

Значення для державної та публічної комунікації

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що стандарти безбар’єрної мови формують культурну основу для поважного ставлення до всіх людей.

«Освіта визначає мовну культуру суспільства. Те, як ми говоримо про ветеранів або людей, які пережили втрати, впливає на сприйняття та взаємодію», – зазначив Оксен Лісовий.

Тетяна Ломакіна, уповноважена Президента з питань безбар’єрності, додала, що стандарти зроблять публічні послуги та комунікацію держави більш доступними.

«Коли ми прибираємо стигматизувальні фрази, це повертає людям їхню суб’єктність», – додала Тетяна Ломакіна.

Захід зібрав урядовців, міжнародних експертів, освітян і громадські організації. ЮНЕСКО, представлене головою К’ярой Децці Бардескі, підтримало ініціативу.

«Робота над стандартом у такий складний для України момент,  під час війни, свідчить, наскільки важливою є ця робота. Коли інституції та суспільство змінюють спосіб, у який вони говорять, це відображає те, як мислить суспільство  і зрештою, як воно діє», – підкреслила К’яра Децці Бардескі.

Стандарт розроблено протягом року експертною групою Національної комісії зі стандартів державної мови за участю спеціалістів Ради Європи, ЮНЕСКО та проєкту «Відновлення для всіх», що фінансується урядом Канади та впроваджується Alinea International.

Документ стане обов’язковим для використання в офіційних документах, науковій літературі, освіті, публічному управлінні та рекомендований для медіа й комунікацій.

Повний перелік термінів доступний  на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що питання мови — в самому центрі цієї боротьби. Коли над головами українців літають ракети, приносячи нашій державі тисячі жертв, у топах музичних чартів — моргенштерн. Але чому так відбувається? У чому проблема?

Читайте також: Прозорість, дисципліна, детінізація: у Києві бізнес і БЕБ підбили підсумки півріччя роботи оновленого Бюро

Фото: Міністерство освіти та науки України

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь