Військовослужбовиця і співачка на псевдо «Охтирчанка» випустила кавер на пісню М.Мозгового «Материнська любов» разом із Зразково-показовим оркестром ЗСУ. Наразі «Охтирчанка» поєднує службу разом з творчістю – вона пише пісні та вірші, а також намагається популяризовувати українські культуру і мистецтво. Агентство UA.News взяло інтервʼю у військової, поспілкувалося про новий кавер та роль важливість музики для цивільних та військових.

 

Чому Ви вирішили переспівати пісню М.Мозгового «Материнська любов»?

«Охтирчанка»: Я часто мріяла заспівати цю пісню ще із шкільних років, проте ця композиція здавалася для мене дуже складною в плані технічного музичного виконання, надзвичайно потужною в своєму емоційному наповненні. Зараз я відчула в собі достатньо потенціалу та внутрішніх сил, щоб створити кавер та представити його слухачам. Микола Петрович Мозговий завжди був і є для мене взірцем для наслідування, оскільки його музика й тексти вміщають у собі глибокі сенси, душевні переживання, чарівну музику, а пісні високу виконавську майстерність».

Військова і співачка Охтирчанка зазначила, що сьогодні, на її думку, пісня «Материнська любов» як ніколи є надзвичайно актуальною в Україні.

«Охтирчанка»: Я спробувала передати в цій пісні почуття військовослужбовців, які боронять Україну на полі бою, адже в першу й останню хвилину нашого життя на вустах лунає слова «мама», і часто материнська молитва рятує життя захисників, додає сил, надихає, зціляє та окриляє. Водночас я намагалася передати почуття жінок-військослужбовців, які вже є самі мамами та часто в силу складних службових обставин бувають відірваними від своїх дітей. Ця пісня настільки багата як у віршованому так й у музичному наповненні, що я просто захотіла надати їй нову інтерпритацію, з огладу на виклики сучасності.

Охтирчанка додала, що тільки в ЗСУ за останіми статистичними данними служать понад 62 тис. жінок, з них 5 тис. виконують завдання в районі проведення бойових дій. Військова і  співачка розповіла, що зйомки кліпу відбувалися під час її відпустки в двух локаціях: в Київській області, де вона проходить військову службу та в місті-герої Охтирка, де народилася співачка.

 

«Охтирчанка»: Для мене було символічним та значущим моментом у житті зняти частину кліпу на пісню «Материнська любов» саме в моєму рідному місті, бо Охтирка завжди була і є для мого серця домівкою, і саме там я справді осмислюю кожне слово цієї пісні.

Хто допомагав Вам у створенні пісні і зйомці кліпу?

«Охтирчанка»: Я була сама режисером кліпу. Знайшла мальовничі локації для зйомки в моєму рідномі місті Охтирка і в Київській області. У зйомці кліпу брали учась музиканти ВІА «Незламні» Зразково-показового оркестру ЗСУ. Сподіваюся на подальшу плідну співпрацю. Уже є багато ідей для створення потужних патріотичних пісень.

Чи є у Вас команда? Хто працює над створенням контенту?

«Охтирчанка»: Моя команда – це я сама і декілька друзів (оператор і фотограф). Я самостійно пишу тексти, музику, сценарії для кліпів, обираю локації для зйомки і часто займаюся монтажем. Мої перші слухачі – це завжди моя родина. Часто над створенням кліпу я працюю декілька місяців, оскільки можу займатися творчістю тільки у вільний від військової служби час. Загалом моя творчість – це не про бізнес, а про мистецтво. Я не слідкую за музичними трендами, тому не пишу пісню із трьох акордів з дурнуватим, але смішним текстом, який легко запам’ятовується. Мої пісні – це історія власних переживань, адже вони народжуються за лічені хвилини, спонтанно та неочікувано. При створенні пісні, я звертаю увагу на культуру мовлення. Наприклад, моя пісня «Соняхи» складена з українських приказок і прислів’їв. Це унікальна пісня, яка збагачує словниковий запас.

 

Ви випускаєте пісні вже 2 роки. Чи вдалося, на вашу думку, створити хіт?

«Охтирчанка»: Так, я вважаю, що мені вдалося створити декілька хітів. І мої пісні стали популярними не тільки в Україні, а й за її межами. Мої кліпи здобули численні перемоги на міжнародних музичних фестивалях. А пісня «Мочим москалів» просто підірвала інтернет, створила переполох на росії, нагнала жару на орків. Її навіть вмикали на російських телеканалах та як завжди спаплюжували сенс, закладений у пісні. Проте репортажі на московії приинесли мені дуже багато переглядів, бо виявилось, що кліп подивилося понад 200 тис. слухачів із росії. В Україні, я вважаю, що наразі найпопулярнішою піснею є пісня «Перемога». Більше 7 тис. користувачів створили відео в TikTok на мою пісню. Також багато користувачів пишуть, що слова цієї пісні – це сучасний гімн для українців, бо слова надзвичайно мотивуючі та надихаючі.

@okhtyrchankavaleriia♬ оригінальний звук – Welcome to Ukraine

Окремої уваги заслуговує пісня «Хоп ля-ля». На слова із пісні «Україна москву похрестила, Україна москву і відспіва» було знято 5000 відео.

@♬ –

На жаль, значна кількість відео постійно видаляється із TikTok, алгоритми застосунку не пропускають такі відео. Але люди все рівно продовжують знімати й далі, використовуючи мою пісню. Мої декілька відео набрали по два мільйони переглядів, але через масові скарги росіян були видалені. Це значить лиш одне – що московити бояться навіть нашої музики.

 У вашому акаунті TikTok ви часто знімаєте розважальні відео та експерементуєте з образами. З якою метою ви це робите?

«Охтирчанка»: Перш за все, мені це подобається. Ще в дитинстві я відвідувала гурток акторської майстерністі, займалася ораторським мистецтвом. А у віці двох років в Охтирці я вже була місцевою маленькою зіркою. Бо разом із своєю мамою працювала на телебаченні. Ми були ведучими дитячої програми «Сонечко» на телеканалі «Пульсар».У курсантські роки я грала в КВН, активно брала участь у всіх концертах, патріотичних заходах, очолювала курсантську раду. Але, коли я отримала перше військове звання і приступила до викнання своїх бепосередніх обов’язків, перестала майже повністю займатися творчістю. Це відйшло на другий план. На першому були сім’я і робота. Та війна повністю перевернула мій внутрішній світ. Я відчула в собі неосяжний потенціал. Мене переповнювали різні почуття, які стали рушійним поштовхом до створення пісень. Я вирішила створити акаунт у TikTok щоб відволікатися від негативу, який наповнює наше сьогодення. Якось переключатися з трагедій на пустощі та гумор. Мені подобається приміряти на себе різні ролі. Я відчуваю себе не просто артисткою, а й актрисою. Але, звичайно, основна ціль – це популяризація власних авторських пісень.

Які Ваші творчі плани на майбутнє?

«Охтирчанка»: Продовжувати писати пісні та поповнювати українську музичну скарбницю. У мене вже є декілька записаних новий ліричних пісень про любов, але я відкладаю їх на перспективу. Більш того, до повернення на військову службу я перебувала у відпустці по догляду за дитиною та записала відео кліп у Парижі. Проте я досі не наважуюся опублікувати його, оскільки мене переповнює почуття солідарності до інших військовослужбовців. Мені здається, що такий контент тільки викличе відразу в українських глядачів, оскільки люди зараз дуже знервовані та заведені через постійне перебування в стресових ситуаціях. Іноді – злі й нетерплячі. І це є цілком зрозомілим і виправданим. Я і сама не відчуваю психологічної готовності до випуску кліпу, знятого в Парижі. А історія зйомки кліпу в Парижі нагадує фантастичний пригодницький роман, проте, я розповім про це іншго разу.

 

У ваших кліпах і на сторінках соціальних мереж Ви позиціонуєте себе як борець за свободу, чи плануєте Ви змінювати образ після закінчення війни?

«Охтирчанка»: Я не створювала собі образа, я завжди справжня і не відрізнаюся на шпальтах інтернет видань чи у своїх соціальних мережах від себе в буденному житті. Мій образ – це моя сформована особистість, переповнена любов’ю до рідного краю Охтирщини та неньки України. Проте час змінює кожного з нас, впливає як на нашу зовнішність, так і риси характеру, формує внутрішній особистісний стрижень, часто загартовує або навпаки демотивує та руйнує персону. Можу сказати одне – я завжди буду справжньою та щирою із своїм слухачем та читачем, адже пишу пісні за покликом душі. Так, як відчуваю, і про те, що проживаю. Мої вірші і пісні повинні торкати і бути близькими моїм шанувальникм. Це сенс творчості. А цього можна досягнути тільки маючи чесне і відкрите серце. На додачу лише зазначу, що планую писати музику в стилі симфонічного металу та рок.

Який внесок може зробити Ваша творчість у розвиток української музики?

«Охтирчанка»: За моїми спостереженнями мої пісні мають мотиваціну складову івикликають позитивні емоції в українських слухачів. Вони можуть бути використані для патріотичної орієнтації молодших поколінь та підняття бойового духу військовослужбовців.

Чи вважаєте Ви, що пісні для військових можуть стати окремою музичною субкультурою?

«Охтирчанка»: Я переконана в цьому. Оскільки на власному прикладі бачу, що мої пісні у TikTok набирають найбільше переглядів і позитивних відгуків, коментарів із висловленням подяки за підтримку та захоплення саме серед військових.

Як Вам вдається поєднувати військову службу і музичну творчість?

«Охтирчанка»: Багатьох цікавить це запитання. Я просто не можу уявити свого життя без музики. Вона окриляє мене та наповнює. Знаю, що в це важко повірити, але часто я пишу вірші в громадському транспорті, в обідню перерву, вночі. Якщо мене надихає якась подія, але я виконую завдання на службі, я просто роблю нотатки в телефоні, а на вихідних перечитую свої нариси.

Чи не думали ви залишити військову службу і зануритися повністю в розвиток музичної кар’єри?

«Охтирчанка»: У мене була така можливість, але я вважаю, що це не чесно. Оскільки моя основна спеціальність пов’язана саме з військово справою. І я чітко розмежовою військову службу і творчість. Я не хочу, щоб люди слухали мої пісні тільки тому, що я маю статус учасниці АТО чи за якісь бойові заслуги. Мені б хотілося, щоб, перш за все, мій голос, музика та текст пісні спонукав слухачів на повторне прослуховування моєї пісні. А щодо завершення військової служби, то моя професія – це частина мене, мого характеру. Я взагалі не впевнена, що зможу писати, якщо звільнюся, бо мені подобається моя робота. Це був свідомий вибір після закінчення школи. Дійсно майбутнє іноді непердбачуване, але сьогодні в умовах війни мій вибір – це приносити користь саме на тій ділянці, де я можу бути максимально ефективною.

Вас називають співачкою та поетесою. Як Ви себе почуваєте: хто Ви – поетеса, яка пише символічні вірші  чи артистка? Плануєте видати збірку своїх віршів чи більше ставите акцент на співочій кар’єрі?

«Охтирчанка»: Я не розділяю свою поетичну та співочу творчість, бо і те, і інше є частиною мене та формує мою особистість. Із віршів з’являються пісні. Я планую обов’язково  видати збірку патріотичних віршів та віршів на інтимну лірику в майбутньому. Ще не всі мої написані вірші є оприлюдненими в соціальних мережах. Проте видавництво книги – це дуже кропітка праця, яка потребує зосередженості, пошуку рецензентів і т.д. Тому зараз я складаю вірші на поличку, допоки матиму достаньо часу для упорядкування збірника та підбору ілюстрацій до віршів. Планую співпрацювати з художниками, деякі вже надали мені згоду на використання їх малюнків у моїй збірці. Ці малюнки можна побачити на моїй сторінці в інстаграм. До речі, в курсантські роки я вже випускала поетичну збірку «Пелюстки щастя», тож знаю скільки часу необхідно, щоб видати збірку. Наразі це дуже складно, оскільки тяжко поєднувати військову службу та мої творчі захоплення.

Яких пісень, на вашу думку, не вистачає військовим?

«Охтирчанка»: Військові – це дуже конкретні прямолінійні люди. Я переконана, що нам не вистачає мотивуючих, щирих пісень. Військовий повинен почути пісню і усвідомити, що за ним є підтримка народу, що його поважають, чекають, люблять. Також дуже важливо створювати патріотичні пісні, які об’єднували народ. Так шоубізнес та індустрія розваг покликані створювати музику для релаксації, яка буде просто фоном, де не потрібно думати. Але зараз у нашому суспільстві настав переломний момент, коли кожен громадянин України повинен думати і брати на себе відповідальність за майбутнє держави. Військові хочуть відчувати підтримку, розуміти для чого вони вони вже 2 роки не залишають бойові позиції, що з ними ніколи не трапиться «ми вас туди ти посилали, ви самі пішли». Тому пісні повинні містити відповідні мотивуючі тексти та заряджати на перемогу.

Пісні про війну – це сучасний музичний тренд чи сучасна реальність?

«Охтирчанка»: Це вже окрема музична субкультура. Для когось це тренд. Бо трендом стає те, що близьке суспільству. За моїми спостереженнями кількість пісень на військово-патріотичну тематику на радіо значно зменшилася, а на музичних каналах – взагалі відсутня. На жаль, це означає, що написати пісню про війну сьогодні – це скоріше антитренд. Бо психіка людей виснажена і люди часто просто відмовляються приймати та усвідомлювати реальність. Саме тому для військових виникає дисонанс, коли вони приїжджають у відпустку. Це наче різні світи. І дійсно в них винає запитання – чому я там, а вони тут. І психологічно їх добиває ще веселенька музичка на фоні, бо у великих містах складується враження наче нічого не відбувається. Я вважаю, що потрібо все таки зрівняти кількість розважальних та кількість патріотичних пісень, як це було в перші місяці війни.

Щоб ви побажали нашим читачам, які читають це інтерв’ю?

«Охтирчанка»: Я бажаю кожному гармонії у душі та серці. Думати, коли ви слухаєте музику. Думати, кого ви слухаєте. Бути свідомими у всьому. Єднатися і зробити свій особистий вклад в майбутнє України.