– Вдягніть сина тепліше і все добре буде! Ви не маєте права тримати дитину дома! – Слова вчительки мене обурили. Вже місяць в школі страшний холод, а опалення й досі нема. Саме тому я прийняла рішення, яке обурило класну керівничку.
Мій синочок навчається в третьому класі. Він здоровий, та я вже два тижні не пускаю його до школи. А все тому, що там холодно. Попри те, що така погода, вночі в нас навіть морози, дирекція школи досі не дозволяє запускати котельню. Причина не зрозуміла. Щодня Микита приходив додому й скаржився. А тоді в нього ще й нежить з’явився. От я й перестала пускати дитину.
Та минуло всього три дні та вчителька мені написала, що я мушу принести довідку, що син хворий.
– Ви не можете пропускати заняття без причини.
– Причина є, в школі холодно! Я бережу свою дитину! Не ви ж її потім лікуватимете?
– Послухайте, вдягайте просто його тепліше. Нічого не станеться! Інші ж ходять!
– Інші мають своїх батьків, котрі можуть вирішувати. Ми повернемось на навчання, коли в закладі стане тепло. Можемо виконувати хіба домашнє завдання.
– А класні? А самостійні і тематичні! Ви робите гірше своїй дитині.
– Гірше я синові зроблю, як він захворіє!

Минуло кілька днів і мені подзвонив директор.
– Зрозумійте, це неприпустимо. Ваш син мусить ходити до школи. А ми зараз не можемо почати опалювальний сезон, бо потім дров не вистачить!
– Чи це моя проблема?
– Ваш син має здобувати освіту. І ви перешкоджаєте! Я можу звернутись в соціальну службу!
Такі погрози мене остаточно шокували. От скажіть, як я маю діяти в такій ситуації? Ви б пускали свою дитину в таку школу?
Копіювати