У цивільному житті він працював економістом на стратегічному підприємстві, аналізував цифри й планував показники. Повномасштабна війна кардинально змінила маршрут — офіс залишився в минулому, а замість нього з’явилися бойові позиції та холодна зосередженість снайпера.

Історію бійця з позивним Швед оприлюднили на сторінці 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України.

Від економіки — до снайпінгу

Швед родом із Дніпра. До війни працював за фахом, але після початку повномасштабного вторгнення вирішив долучитися до війська. Саме у підрозділі «Рубіж» він знайшов себе у снайпінгу.

«До того, як прийшов до роти, я був економістом. Мене дуже зачепила стрільба — було цікаво, як це: працювати зі снайперською гвинтівкою. У бригаді професіонали, всі тримаються один за одного. Це мотивує», — розповідає боєць.

Фізична витривалість — не менш важлива за влучність

Служба снайпера — це не лише точний постріл, а й виснажливі переходи бездоріжжям, особливо на Покровському напрямку. Тут у пригоді став багаторічний спортивний досвід.

«Я з 7 до 20 років професійно займався футболом, потім боксом. Навантаження тут великі — багнюка, холод, довгі переходи. Але фізпідготовка з дитинства дуже допомагає це витримувати», — зазначає Швед.

Про зброю — без ілюзій

Попри популярні уявлення, снайпер не женеться за «іконічними» великокаліберними гвинтівками. Для нього важливіші мобільність і контроль.

«Зараз працюю з UAR-10 — це український виробник. А от Barrett мені не зайшов. З нього цікаво стріляти, але тягати на собі 20 кілограмів — таке собі. Пробував і AІ-AX калібру 0.338 — з нею хотілося б удосконалити стрільбу й працювати далі», — пояснює боєць.

Головна мотивація — донька

Своїм внутрішнім якорем і джерелом сили Швед називає доньку, яка з початком війни виїхала за кордон.

«Вона поїхала до Канади у 9 років. Ми не бачилися вже чотири роки. Вона дуже розумна і красива. Заради неї я тут. Якщо дочитаєш — доню, я тебе дуже люблю і сильно скучив», — каже снайпер.