Що змінилося в харчуванні військових за три роки, які ключові зміни впроваджено, як на харчування вплинула сучасна війна — кореспондентка АрміяInform запитала під час бліц-інтерв’ю в начальника продовольчої служби тилу логістики 3-го армійського корпусу.

Друг «Махачкала» в «Азові» — з 2014 року. Тому, каже, бачив чимало варіантів того, як може бути побудована система харчування для війська.

«Цифровізація полегшує роботу будь-якого начпрода»

Пане капітане, які б ключові зміни в системі харчування у війську за роки широкомасштабної війни ви би виокремили?

Загалом за час війни з росією в нас відбувся відхід повністю від радянської системи харчування. Якщо простими словами, то вона була побудована за принципом: що дали, те їжте.

Натомість зараз триває впровадження цифровізації в процесах харчування та індивідуальний підхід до кожного підрозділу. З травня 2024 року запущено в роботу нове програмне забезпечення: у цій програмі кожен начпрод за допомогою спеціальної розкладки меню може робити замовлення конкретно під свій підрозділ тих продуктів, які він вважає за потрібне.

Тому, на мою думку, саме цифровізація полегшує роботу будь-якого начпрода. Зараз, крім того, в якості пілотного проєкту Міноборони в тестовому режимі впроваджується «Паляниця». Зараз вона запускається в деяких бригадах (із сильними начпродами) нашого 3-го армійського корпусу. Від нас очікуватимуть фідбек: де що можна підправити, скоригувати, підпрацювати. Ця програма буде ще кращою і ще доступнішою через свій інтерфейс.

«Якщо на бійця немає 300 грам м’яса на день — то, в принципі, немає що їсти»

Якими є (і як розраховуються) реальні обсяги забезпечення (продуктів харчування) на одного військового: що і скільки? Як побудований загалом раціон військових зараз? Чи відрізняється раціон у тиловій частині від раціону в бойових бригадах на фронті?

Норма харчування по контрактах 2026 року на сьогодні складає 129 гривень на людину. В залежності від регіону України ця сума може коливатися в межах кількох гривень.

Збалансоване харчування має забезпечити військовослужбовцеві від 3,5 до 6 тисяч кілокалорій на день

129 грн — це базова вартість комплекту продуктів харчування на бійця на добу згідно з каталогом. Якщо підрозділ знаходиться на ППД — коефіцієнт буде 1.0 та складатиме 129 гривень.

Якщо підрозділ знаходиться на полігоні чи навчаннях, то коефіцієнт вже стає 1,1. Тому 129 грн ми множимо на 1,1.

Якщо ж підрозділ безпосередньо знаходиться в районі виконання бойових дій — коефіцієнт становить 1,2.

Плюс до продуктів харчування додається ще 1,5 л води в зимовий період, 3 л — в літній.

Тому виходить в середньому приблизно 1,6 кг продуктів в день і півтора або три літра води в день на бійців.

На мою суб’єктивну думку, на бійця має бути 300 грам м’яса на день. Я був тривалий час начпродом 3 штурмової бригади, і ми там для себе вивели таку внутрішню формулу: якщо на бійця немає 300 грам м’яса на день — то, в принципі, немає що їсти (усміхається). Хлопці молоді, крепкі, здорові хочуть м’яса.

Але якщо в зоні виконання бойових дій коефіцієнт піднімається, то грамотний начпрод може додати більше бананів, апельсинів, мандаринів, свіжих огірків, помідорів, болгарського перцю.

Так, він може підняти калорійність не за рахунок «поросячих каш», а за рахунок якісних продуктів.Тому повторюся: дуже багато зараз насправді залежить від кваліфікації начпрода.

«Скоро страви будуть готуватися за допомогою штучного інтелекту, модуль вже закупили»

З якими міфами щодо харчування військових вам довелося стикатися за три роки?

Так, міфи гуляють (усміхається).

Перший найпоширеніший: «у війську годують скрізь погано». Це неправда. Наше меню складене висококваліфікованими спеціалістами. У меню — 369 найменувань продуктів харчування, доступних для замовлення начпродами.

Другий міф — «меню одноманітне, кругом лише перлова каша». Це також неправда. Зараз насправді у нас відбувається децентралізація управління. Головне в цьому ж — кваліфікація начпрода. Так, на початку в каталозі було 490 найменувань продуктів харчування. З травня 2024 року їх зменшили до 360. Виникла ситуація, коли більше — не означає краще. Після опитування начпродів стало зрозуміло, що більше 120 найменувань продуктів на тиждень не замовляють. Склалася ситуація, що більше — не означає краще.

Ви ж розумієте, що для бійців важливо під час бойових дій: м’ясо, риба, свіжі овочі та фрукти, якісні крупи. Все це є в каталозі. Так само цінуються сезонні продукти.

Сильний начпрод, який грамотно володіє розкладкою меню — це як господиня в супермаркеті із певною кількістю коштів. Тому напряму якість харчування підрозділу залежить від креативності та фаховості начпрода.

А він зараз може впливати на кількість і якість тих продуктів, які йому привозить логістична компанія.

Третій міф — «застаріле обладнання». Теж неправда. Заступник командира 3-го армійського корпусу Родіон Кудряшов розуміє, що люди — це важливо, але для роботи кухні треба і високотехнологічне обладнання. Тому в нас є можливість закуповувати пароконвектомати, електричні шафи, кухні та чимало обладнання, яке зменшує навантаження безпосередньо на людей, працівників кухні.

Поділюся, що зараз через Brave1 заключений договір з defence-підрозділом німецької компанії на постачання робота-кухаря. Страви готуються за допомогою штучного інтелекту.

У якості пілотного проєкту ми отримаємо одну таку установку. Надалі планується закупівля 24 таких кухарів-роботів. Один такий модуль готує близько 100 порцій в день, до 1000 — за зміну: супи, рагу, каші, пасти тощо.

Він керується штучним інтелектом, тому є можливість постійно його оновлювати під наші потреби та вимоги. Наприклад, на американському авіаносці поширеною стравою є різотто. Для нас це, наприклад, не настільки популярно, а от макарони по-флотськи — так. Тому має бути адаптація відповідно до смаків українських бійців.

Як це виглядає практично: у нього завантажується велика кількість одноразового посуду, під’єднується вода, завантажуються продукти харчування. Після приготування страви будуть видані на стійку — за аналогією, наприклад, як у «Пузатій хаті».

Тому раніше в нас була польова кухня плюс люди. Хочемо зробити так, щоб тепер був автоматизований модуль плюс люди. Але тут буде менша участь людини, бо 90% процесів будуть роботизовані. Це важливий крок у автоматизації та роботизації логістичних процесів.

«Дорогим годинником цвяхи не забиваємо»

Чи вистачає кухарів?

З початку повномасштабної війни у Збройних Силах є гостра потреба у висококваліфікованих вузькоспеціалізованих кадрах. У кухарях — в тому числі. Та хочу подякувати нашому командирові Андрію Білецькому, який дуже вчасно створив рекрутингові центри.

Тому ми маємо змогу ще на початку проходження вишколу нашими новобранцями у навчальних центрах відбирати висококваліфікованих кухарів. Тому вони потраплятимуть не в бойові підрозділи, наприклад, щоб ми дорогим годинником забивали цвяхи… Відтак, зараз у нас на кухнях працюють дійсно професійні шеф-кухарі київських фешенебельних ресторанів на хороших посадах. Наприклад, завідувач їдальні.

Постійно також стежимо за відпустками працівників їдальні.

Чи враховуєте відгуки військових при побудові раціону?

Ми постійно їздимо з перевірками по підрозділах, налагоджена система фотозвітів та відеозвітів. Ми відправляємо слабших начпродів на навчання до більш кращих фахівців для того, щоб переймали досвід. Я зі своєю командою намагаюся добитися того, щоб харчування 3-го армійського корпусу було на найвищому рівні.

Як справи з кошерним, халяльним і веганським меню?

Ми кілька разів робили опитування в корпусі — станом на сьогодні в корпусі 0,3% військових висловили бажання мати можливість такого харчування. 27 осіб в корпусі ми нарахували. Вони не вимагають — але кажуть, що було би непогано інколи акцентувати на такому меню. Знаю, що деякі кухарі ініціативно готують відповідні страви нашим військовим.

Крім того, наші кухарі влаштовують і тижні грузинської, кавказької кухні. Дуже багато залежить від людей.

«Пси можуть грабувати НРК, але птахи „Вампірів“ з ковбасою не атакують»

Чи вплинули (якщо так — як?) складні умови війни (логістика, зокрема) на забезпечення продовольством військових на передньому краї?

Так, на лінії бойового зіткнення доставка гарячого харчування неможлива. Для доставки їжі використовуємо важкі дрони типу «Вампір».

Але треба розуміти, що йдеться про обмежену вагу продуктів, яку можна скинути військовим на позиції.

За таких умов треба підбирати висококалорійні продукти харчування і найбільш затребувані. Хліб заміняємо на галети, бо вони легші — натомість можна більше скинути м’ясо-ковбасних виробів.

Скидаємо також сублімовані харчі — борщ чи кашу, які можна просто залити окропом і приготувати безпосередньо в бліндажі.

Деякі підрозділи в нас взагалі самостійно виготовляють і вакуумують саме під скиди «Вампірами» набори продуктів: і вітаміни туди входять, і джерки. У бригадах стоять регідратори, де вони готують і сушене м’ясо, і сублімовані продукти. Допомагають і благодійники. Ми, до речі, в корпусі проводили опитування, — військові назвали компанією номер один «Їдло», це відомий виробник сублімованих страв.

Крім дронів повітряних, використовуємо і НРК для доставки провізії. Одна із бригад нашого корпусу приробила на НРК спеціальний ящик, в який складають продукти для доставки… Так, є і кумедні випадки під час такої доставки: пси «вкурили тему», що можна грабувати НРК і, буває, інколи під’їдають з них провізію (сміється).

Але у надважких умовах використовуються «Вампіри» для скидів безпосередньо на опорні пункти. Але чого не було — того не було: птахи поки не нападали на «Вампірів» і ковбасу звідти не витягували.

Тому підсумовуючи: ніхто по ЛБЗ зараз із термосами з борщем не бігає.