Відень десятиліттями очолює рейтинги міст за якістю життя, а його систему соціального житла називають «золотим стандартом». Проте за ідеальним фасадом комунальних будинків (Gemeindebau) зріє соціальна напруга. Поки Україна розробляє стратегії відбудови та розв’язання житлового питання для мільйонів переселенців, досвід австрійської столиці стає для нас не просто цікавим кейсом, а серйозним застереженням.

Місто-орендодавець: цифри, що вражають

Відень — чи не найбільший власник нерухомості у світі. Місто безпосередньо володіє близько 220 000 комунальних квартир. Разом із субсидованими кооперативами це понад 400 000 одиниць житла.  Кожен другий віденець живе у соціальному або субсидованому секторі. Оренда тут становить €5–7,5/м², тоді як приватний ринок стартує від €10–11/м². Безстрокові договори, відсутність застави та ріелторських комісій. Здавалося б, це рай для орендаря. Але самі австрійці все частіше кажуть про зворотний бік медалі.

Соціальна напруга та «White Flight» по-віденськи

Поки світові медіа знімають захоплені репортажі, у коментарях під ними панує гнів. Головна претензія — несправедливість розподілу та наслідки міграційної політики.

1. Криза очікування: Черга на муніципальне житло перевищує 21 000 домогосподарств і продовжує зростати. Люди роками чекають на квартиру, отримуючи відмови.
2. Міграційний фактор: На початок 2025 року близько 46% мешканців Відня мають міграційне коріння. Це стало ключовою темою виборів 2024 року, де правопопулістська партія FPÖ здобула історичну перемогу, обіцяючи жорсткіші правила.
3. Втеча зі столиці: Корінні віденці, особливо сім’ї з дітьми, масово переїжджають у передмістя (Mödling, Baden, Schwechat). Офіційно це називають «прагненням до природи», але аналітики вказують на класичний «White Flight» (бігство білих) — вихід населення з районів, які вони перестають відчувати «своїми».

Чому система дає збій? Проблема Відня — у застарілих правилах. Поріг доходу для отримання соцжитла настільки високий, що на нього претендують 75% населення. Головний парадокс: якщо людина отримала квартиру як незаможна, але згодом стала мільйонером — вона має право жити там довічно за мізерну орендну плату. Місто майже не перевіряє актуальність статків мешканців. Як наслідок — дефіцит ресурсу для тих, хто реально його потребує.

На що варто звернути увагу Україні 

Досвід Відня доводить, що соціальне житло має бути тимчасовим «трампліном», а не довічним привілеєм, тому Україні важливо впровадити регулярний перегляд доходів орендарів для справедливого звільнення місць. Щоб уникнути створення закритих гетто та відтоку місцевого населення, нові будинки на Київщині мають об’єднувати переселенців та різні соціальні верстви в єдиний простір без поділу на спеціальні райони. Ключем до спокою в громадах є абсолютно прозорий розподіл квартир, який не залишить місця для конфліктів між «своїми» та «новими» мешканцями.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що до суду скеровано обвинувальний акт щодо директора приватного товариства, якого підозрюють у заволодінні коштами благодійної організації під час реалізації проєкту з будівництва модульного житла у селі Мощун на Київщині.  Керівник підприємства, що виконувало будівельні роботи, вніс до актів виконаних робіт недостовірні відомості щодо обсягів і вартості послуг. Відповідно до результатів експертиз, благодійній організації завдано збитків на суму майже 500 тис. грн.

Читайте також: Постріл у магазині та граната вдома: на Фастівщині затримали чоловіка після бійки зі стріляниною

Фото: «Київщина 24/7» 

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.