Морська мінна зброя від початку її винайдення і до наших днів була та залишається особливо небезпечним і часто стратегічним засобом впливу на противника у війні на морі. Це неодноразово підтверджувалось у воєнних конфліктах ХХ століття, зокрема в обох Світових війнах, а також у війнах в Кореї, В’єтнамі та Перській затоці. 

Однак застосування мінної зброї у російсько-українській війні ввійде новою сторінкою в історію мінної боротьби на морі. Адже ніколи до цього мінна зброя не застосовувалась як засіб новітньої роботизованої війни. Це відбулось вперше і це зроблено саме українцями.

Про особливості мінної боротьби у Чорному морі, втрату рф контролю над акваторією моря, знищення ворожих кораблів, посилення  протимінних спроможностей наших ВМС АрміяInform розповів кандидат військових наук, капітан 1 рангу у відставці Степан Яким’як:

Ворог мав твердий намір захопити Одещину та Миколаївщину: що зупинило

«Мінна зброя під час відбиття широкомасштабного вторгнення військ рф в Україну стала цементуючим елементом протидесантної оборони морського узбережжя України у Чорному морі. Напередодні вторгнення рашисти наростили десантні спроможності чорноморського флоту ще шістьма великими десантними кораблями зі складу Північного і Балтійського флоту. Ворог мав твердий намір захопити Одещину та Миколаївщину, втрата яких могла б призвести до охоплення противником України з півдня.

Проте завчасно створені оборонні протидесантні морські мінні загородження та офіційно оголошені Україною забороненими для плавання сім прибережних районів стали бар’єром для угруповань сил ворога.

Так, маючи у перші дні повну перевагу у повітрі та на морі, противник чітко зрозумів, що цю перешкоду йому не здолати, адже для цього було необхідно знищити берегову артилерію та значний час витратити на пошук і знищення морських мін. Однак, як виявилось, це було лише початком у цій новітній мінній війні на морі.

Про спецоперацію рф із застосуванням мінної зброї

Наступним етапом мінної війни стало застосування рф дрейфуючих на поверхні морських мін. Це ворог зробив цілеспрямовано для зупинки міжнародного судноплавства, компрометування України в очах її партнерів та здійснення психологічного тиску на екіпажі цивільних суден.

У порушення норм Міжнародного морського права, зокрема Гаагської конвенції 1907 року, московитське військове керівництво створило загрозу судноплавству неконтрольованим застосуванням мінної зброї. Діючи за кальками прийомів інформаційної боротьби, противник в особі капітана порту Сочі, що є офіційним представником міністерства транспорту рф, 18 березня 2022 року розповсюджує «цікавого» листа  за номером 348/0162. В ньому зазначається, що у південно-західній та північно-західній частині Чорного моря існує мінна загроза через те, що внаслідок штормів з якорів зірвано близько «420 мін ЯМ та ЯРМ», що встановлені «українськими ВМС на підходах до портів Одеса, Очаків, Чорноморськ, Південний».

Але це повідомлення виявилось не просто дезінформацією. Дрейфуючі міни справді з’являються по всій акваторії південно-західної частини Чорного моря, а точніше у морському просторі прибережних держав:  26 березня 2022 року – у турецькому Босфорі, 28 березня – біля узбережжя Туреччини та Румунії, 6 квітня – біля узбережжя Туреччини, 31 липня та 10 грудня 2022 року, 13 серпня 2023 року – у водах Румунії. Це вже була не інформаційна війна, а реальна загроза для життя членів екіпажів суден під прапорами різних країн, що здійснювали невійськові перевезення у Чорному морі та водах невоюючих держав.

Проте рф не вдалось скомпрометувати Україну в очах її партнерів. Була надана правдива інформація, яка і розбила міфи дезінформації. Вже 29 березня 2022 року МЗС України розповсюдило заяву щодо протиправної діяльності рф у Чорному морі. З іншого боку перед міжнародним співтовариством постала проблема забезпечення безпеки судноплавства та притягнення до кримінально-правової відповідальності рф за злочини на морі.

З боку рф це була справжня, добре продумана, але неефективно проведена спеціальна операція із застосуванням мінної зброї.

росія намагалась зірвати функціонування «зернового коридору»

Наступним і знову ж безпрецедентним кроком рф у порушенні норм Міжнародного права стало мінування районів поблизу гирла річки Дунай та острова Зміїного. Тобто на шляхах плавання суден «зерновим коридором», утвореним Україною після відмови рф виконувати угоду про Чорноморську зернову ініціативу. Цей коридор використовувався також як гуманітарний для виведення іноземних суден, що були заблоковані в українських портах внаслідок вторгнення рф в Україну.

Не маючи можливості залучення надводних кораблів та підводних човнів для постановки мін у цих районах, на початку осені 2023 року московити вдались до спроби закидання мінно-вибухових пристроїв бомбардувальною авіацією з безпечного, як їм здавалось на той момент, рубежу.

Тобто літаки здійснювали мінометання без входження у зону ураження засобів ППО, розгорнутих на українському узбережжі. Від самого початку підступний замисел ворога був практично одразу розкритий українськими військовими моряками. Розуміючи наміри ворога, вони вели спостереження за постановками мін авіацією противника та знищували міни у морі.

Врешті, 5 грудня 2023 року дії противника з мінування авіацією ділянок «зернового коридору» були припинені. Сили ППО збили ворожий літак Су-24, що намагався скинути міни. Противник зрозумів, що тут стало небезпечно і відмовився від подальшого проведення цієї операції.

Успішний захист Сил оборони України «зернового коридору» впродовж перших чотирьох місяців створив умови для експорту морем семи мільйонів тонн вантажів. З 8 серпня до початку грудня 2023 року з портів Одеси вийшло 200 суден та зайшло 226. В цьому важливу роль відіграли й протимінні сили ВМС ЗС України.

Фіксувались неодноразові випадки підриву цивільних суден іноземних держав

Внаслідок дій рф у західній частині Чорного моря були неодноразові випадки підриву цивільних суден під прапорами  іноземних держав. 

Лише з вересня по грудень 2023 року на мінах підірвалося 5 суден під прапорами Того, Туреччини, Ліберії та Панами. Наприклад, балкерне судно Vyssos під прапором Панами, що прямувало під завантаження зерном до одного з дунайських портів, підірвалось на міні в українських водах. Судно втратило хід і керування, на верхній палубі виникла пожежа. Двоє моряків отримали поранення.

На жаль, перелік підривів цивільних суден під прапорами іноземних держав, що не брали участь у війні в Чорному морі, не є вичерпним. Були й інші випадки та, врешті, війна продовжується…

Проте мета дій ворога не була досягнута. Експорт зерна та інших вантажів з українських портів «зерновим коридором» успішно продовжився.

Чому рф втратила ініціативу у війні на морі

У жовтні 2023 року внаслідок прихованої операції з постановки морських мін силами ВМС ЗС України та СБУ із застосуванням морських безекіпажних комплексів на зовнішньому рейді Севастополя було уражено чотири військових кораблі рф.

У ході цієї унікальної операції модернізованими морськими безекіпажними апаратами типу Sea Baby було виставлено щонайменше 15 морських мін, вага кожної з яких близько 180 кг.

Підготовка тривала щонайменше півтора місяця, зокрема впродовж цього часу здійснювалось спостереження за шляхами маневрування військових кораблів рф на зовнішньому рейді Севастополя. Вхід до внутрішнього рейду Севастополя (до Севастопольської бухти) був на той час щільно захищений противником боновими та іншими загородженнями, що ускладнювало можливість проникнення безекіпажних апаратів до кораблів у бухті.

Як відомо, постановка мін тривала декілька тижнів, сумарно апарати пройшли до місць постановки та у зворотному напрямку понад 3000 миль.

Під час одного з виходів у море безекіпажний апарат був виявлений трьома патрульними катерами класу «Раптор». Тому ним було завдано удар гранатометом (наш безекіпажний апарат оснащений гранатометом – ред.) по катерах рф, внаслідок чого один з катерів противника був уражений.

Попри те, ворог не зумів завчасно виявити постановку мін та виставлені мінні загородження і після цього події на зовнішньому рейді Севастополя з кожним днем ставали все цікавішими і веселішими. 

Так, 11 жовтня 2023 року під час руху в пункт базування Севастополь підірвався патрульний корабель «Державін» (ймовірно пошкоджено правий борт);

За два дні цей же корабель знову підірвався, коли намагався переміститися до іншого пункту базування на ремонт. В той же день на міні підірвався й буксир, який йшов на допомогу «Державіну». 

А ще за декілька днів в цьому ж районі під час проведення протимінних дій підірвався один з двох наявних у складі чф рф новітніх протимінних кораблів проєкту 12770.

Попередній аналіз подій та наслідків цієї операції засвідчив, що морські роботизовані системи суттєво змінюють характер дій на морі. Можливо, що лише недостатній обсяг вибухової речовини у виставлених морських мінах не дозволив досягти максимального результату та забезпечити повне знищення кораблів.

Проте, і це найважливіше, який вплив мала ця операція на характер дій противника у війні на морі?

Через деякий час після проведення цієї операції, можна стверджувати, що вона стала одним з основних чинників втрати контролю рф над підхідними районами до головної військово-морської бази. А також виведення з неї основних сил, у тому числі кораблів з ракетним комплексом «Калібр» та десантних кораблів, до пунктів базування у східній частині Чорного моря».

Протимінні сили українського флоту

«Також зараз Україні потрібно зосередитися на розвитку власних протимінних спроможностей. Адже наявні сили не є достатніми. 

Наразі український флот має обмежені спроможності з боротьби з мінною небезпекою на морі. Після втрати значної кількості бойових кораблів в умовах окупації Криму росією, у тому числі низки протимінних кораблів, ВМС ЗС України мали у своєму складі лише рейдовий тральщик проєкту 1258 «Генічеськ». Але у червні 2022 року стало відомо про його загибель під ударами противника.

Завдяки проведеним заходам та наданню партнерами військово-технічної допомоги ВМС ЗС України в теперішній час здійснюють протимінні дії у першу чергу для забезпечення оборони сил у пунктах базування та захисту цивільного судноплавства. Йдеться про забезпечення функціонування «зернового коридору», недопущення підриву на мінах цивільних суден у портах та під час переходу морем. Чи достатніми є ці сили? Безумовно, ні. Адже спектр протимінних завдань дуже широкий. Зараз частково виконуються лише основні завдання. 

Протимінні спроможності України

Наразі одним з найбільш важливих джерел розвитку протимінних спроможностей є Коаліція морських спроможностей, що була створена 11 грудня 2023 року за ініціативи Великої Британії спільно з Норвегією. До Коаліції приєдналось ще декілька держав. 

Вже зараз до складу надводних сил флоту вже входять два протимінні кораблі – шукачі мін типу Sandown з назвами «Чернігів» та «Черкаси». Вони передані Україні у 2023 році Великою Британією згідно з угодою від січня 2022 року. Проте через дію Конвенції Монтрьо на даний час вони не можуть бути проведені у Чорне море, тож знаходяться у Великобританії та залучаються до спільних навчань. 

Окрім того, очікується передача українському флоту ще двох протимінних кораблів – шукачів мін від Нідерландів (орієнтовно у 2025 році). Ймовірно, що це будуть кораблі типу Alkmaar. Основним протимінним озброєнням цих кораблів є гідроакустична станція мінопошуку та підводні апарати типу РАР104. 

Розглядаючи спроможності протимінних сил, слід зазначити, що до складу протимінних комплексів Seafox Atlas та Remus 100  входять сучасні підводні апарати, які мають високі пошукові спроможності.

Водночас відомо, що українські ВМС можуть використовувати для пошуку мін й деякі інші комплекси, зокрема гідроакустичні станції німецького виробництва типу Cerberus Mod 2, закуплені у 2019 році”.