Виставка «Київське князівство XIV–XV століть. Український фактор у безпеці Європи», що відкрилася в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», розповідає про маловідомий, але ключовий період вітчизняної історії, коли Київ був одним із центрів формування політичної рівноваги та оборонних стратегій на континенті.

«Ця виставка неймовірно важлива зараз для самоусвідомлення українців. Ми – сильна нація, яка багато століть є частиною безпекового простору Європи. Щоб формувати майбутнє, ми маємо знати й відкривати своє минуле, особливо ті століття, які залишалися в тіні. Такі виставки допомагають зрозуміти: те, що відбувається сьогодні, — не випадковість, а продовження багатовікової історії боротьби й відповідальності України за себе і за Європу» », – зазначила Світлана Котляревська, в.о. генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Експозиція робить це через автентичні свідчення доби — документи, включно з актами Константинопольського патріархату з 1317 року, які пов’язані з боротьбою за Київську та інші митрополії, документи з Держархіву Швеції, Державного архіву Литви і Державної архівної служби України (доступні для перегляду на проекторі), печатки, монети, карти, зброю і хоругви полків. Представлені матеріали ілюструють відновлення Київської митрополії, участь полків з українських земель у вирішальних битвах доби, а також трансформацію Київського князівства у Київське воєводство і народження української незламності в 1471 році.

На виставці представлені експонати з Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Музею Шереметьєвих, Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», світлини графіті з Національного заповіднику «Софія Київська», модель фортеці Тягинь, литовські накладки, які демонстрували присутність чиновників з Литви, і репродукція булави, оригінал якої, можливо, належав князю Богдану Глинському — наміснику черкаському і путивльському, одному з перших провідників козацьких загонів у землях Великого князівства Литовського.

Серед іншого, тут можна побачити тогочасну систему захисту Європи від експансії зі сходу, що простягалася від Балтійського до Чорного моря; докази першого застосування артилерії в Битві на Ворсклі 1399 року; мапу земель розширеного Київського князівства, землі Семенових людей від Вівчачих вод, через річку Оскол і до Тихої сосни — територію, яку київський князь Семен Олелькович отримав у дар після того, як він разом з киянами переміг армію Саїд-Ахмада І. Його взяли в полон і передали у Каунас, де він і помер. Цей південно-східний кордон Київського князівства майже повністю збігається із нинішньою лінією фронту.

Серед інших цікавих артефактів — надгробна плита коморія першого кошового отамана Запорозької Січі Остафія Дашкевича та кам’яна ікона Марії Оранти, виготовлена з нагоди відновлення Успенського собору за князя Семена Олельковича в 1470 році.

— Ми цією виставкою зупинили 570 років тиші і першими в Україні розповіли в музейному просторі про династію князів Олельковичів — запеклих ворогів москви. Ми трощимо міф московитів про «єдіний народ під лідерством росії», чітко демонструючи те, що московити були ворогами і нападниками. А київські князі з покоління в покоління зупиняли їхню криваву експансію, — наголошує кураторка виставки Марина Траттнер.

Науковим керівником виставки є доктор історичних наук Олег Однороженко, кураторкою — незалежна дослідниця Марина Траттнер (Швеція). В основу всієї ідеї експозиції покладені фундаментальні праці доктора історичних наук, командира 204-го окремого батальйону територіальної оборони 241 ОБрТрО капітана Бориса Черкаса. Відкриває виставку матеріал про Русь та перші карти наших земель, який підготував офіцер відділення комунікацій 112 ОБрТрО майор Ігор Полуектов. Уривки з його наукового дослідження про українських студентів у середньовічних університетах Європи також символічно підсумовують виставку, надаючи змістовний місточок між Середньовіччям та зародженням ідей самоідентифікації українців в наступних століттях.

Акти Константинопольського патріархату з грецької мови переклав кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Євген Чернухін, аналіз перекладів зробив митрополит Львівсьĸий і Соĸальсьĸий, голова Інституту церковної історії ПЦУ Димитрій Рудюĸ, а джерела з історії Криму проаналізувала Гульнара Абдулаєва.

Візуальне оформлення виставки зробив відомий каліграф, член Спілки дизайнерів України Олексій Чекаль, а костюми для виставки підготували ветерани 112 ОБрТрО — Людмила та Антон Антошини.

Виставка відбувається під патронатом Православної Церкви України, за підтримки Міністерства закордонних справ і Міністерства культури України. Вона працюватиме безстроково у корпусі № 3 (секція 4) Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Організатори обіцяють незабаром доповнити експозицію макетом Київського замку, кількома інформаційними плакатами, зробити аудіогід українською і англійською мовами. Також буде зроблена віртуальна онлайн-версія виставки, що безкоштовно буде доступна в інтернеті.