У березні 2022 року Тетяна з Коцюбинського була вимушена покинути свою домівку, адже росіяни вже були зовсім поряд.

«Ми бачили з вікна як горить Ірпінь, нескінченні обстріли руйнували все навкруги. Я дуже боялася за свою дитину. Ми поїхали до Львова, але там не змогли знайти житло навіть за потрійну ціну, бо мали велику собаку, двох котів та папугу. Зрештою нам здав квартиру колишній біженець з Симферополя, він теж мав домашніх улюбленців, тому пожалів нас», — згадує Тетяна.

За даними Міністерства соціальної політики України,  нині в нашій країні зареєстровано понад 4,8 млн ВПО. Одна з найгостріших проблем, із якою вони стикаються, – відсутність постійного житла.

«Київщина 24/7» дослідила ситуацію з дефіцитом житла для біженців та що держава пропонує для її вирішення.

Вперше питання ВПО постало в Україні після окупації Криму росією та з початком бойових дій на Донбасі. Тоді, у 2014 році, свою домівку були змушені  залишити близько 1,5 мільйона людей. Повномасштабне вторгнення рф призвело до  масового переселення, яке охопило мільйони українців.

Війна триває, обстріли не припиняються, а частина територій переходить з окупації до контролю України. Через це кількість ВПО постійно змінюється.

Найбільше переселенців нині із південних і східних регіонів: Харківщини, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Люди з цих областей шукали безпеки по всій Україні — від столичного регіону до заходу країни, але й у Харківській та Дніпропетровській областях також сформувалися численні громади ВПО.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, понад половина всіх ВПО в Україні постає перед серйозними труднощами з житловим забезпеченням.

Найголовніші проблеми – висока вартість оренди житла, незадовільні умови проживання в тимчасовому житлі, особливо для родин з дітьми, людей з інвалідністю, відсутність тимчасового та соціального житла в громадах. Крім того, не всі мають доступ до наявних програм кредитування житла від держави.

Тому, на жаль, згідно з дослідженням благодійної організації Depaul Україна, 22% безхатченків в Україні — це саме внутрішньо переміщені особи. Повномасштабне вторгнення рф стало головною причиною нової хвилі бездомності: люди, які втратили все, не в змозі оплачувати нове житло.

Через брак адекватної допомоги від уряду, українці часто ухвалюють рішення про виїзд за кордон або передчасно повертаються до покинутого місця проживання.

Дарина Марчак, перший заступник Міністра соціальної політики України, повідомила:

«Один з найбільших викликів на сьогодні — це відсутність житла: мільйони українців втратили свої домівки внаслідок війни, а фонди соціального житла, яке можна було б надати їм в оренду на прийнятних умовах, поки в Україні майже відсутні. При цьому, на відміну від країн ЄС, раніше в Україні не було й фінансових інструментів підтримки в оренді житла для тих, хто не в змозі самостійно її оплатити».

Переселенцям не хочуть здавати житло

Ринок оренди житла в Україні залишається здебільшого в тіні — більшість договорів не оформлюють офіційно, а самі орендарі часто не мають жодних документів, які б підтверджували їхнє право на проживання або могли б захистити від раптового виселення. З початком повномасштабної війни замість створення чітких правових механізмів, які б регулювали ці процеси, влада великих міст обмежилася лише моральними закликами до орендодавців — не зловживати ситуацією. Але подібні  апеляції виявилися малоефективними: вартість оренди продовжувала зростати. І цей тренд зберігається до сьогодні, що підтверджує офіційною статистикою.

Сьогодні в Україні орендою здебільшого займаються фізичні особи, а не спеціалізовані компанії, як узвичаєно у багатьох європейських країнах. Через це будь-які спірні ситуації орендарі змушені вирішувати самостійно — зазвичай не через суд, а шляхом особистих переговорів, сподіваючись на порядність власника.

ВПО опинилися в особливій ситуації, у великій кількості випадків їм не хочуть здавати житло. Хоча й деякі переселенці не завжди порядно вчиняють з господарями нерухомості та залишають після себе житло у жахливому стані.

Ще одним уразливим місцем є відсутність стандартизованого договору оренди. Це означає, що власники житла й орендарі самостійно погоджують усі умови — вартість, термін проживання, розмір застави, механізм дострокового виселення. Усе це створює простір для маніпуляцій, особливо у випадках, коли власник може в односторонньому порядку виселити орендаря без попередження. Для внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої домівки через війну, це питання стоїть особливо гостро.

Що пропонує держава?

Перш за все, загальнодержавну програму «єВідновлення» для ВПО, що передбачає компенсації за пошкоджене та знищене житло, на нього спрямовано 15 млрд грн у 2025-му році.

Однією з нових державних програм стало надання переселенцям субсидій на оренду житла. Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування розповіла:

«Пілотний проєкт вже розробили у Мінсоцполітики, тож процес забезпечення субсидій потроху набирає обертів. Субсидії на оренду житла надаються з урахуванням рівня доходів родини та її кількісного складу, а також залежно від вартості оренди житла в конкретному регіоні. Завдяки цьому інструменту держава хоче допомогти переселенцям, які не можуть самостійно покривати всю вартість оренди».

В основі проєкту закладені успішні міжнародні практики. Зокрема діятиме норма, що родина ВПО має витрачати на оренду житла не більше 30% сукупних доходів, а решту буде компенсувати держава. Також ця програма сприятиме юридичному оформленню орендних відносин, а відтак і кращому захисту ВПО від різкої зміни орендних умов.

За інформацією Олени Шуляк, для тих переселенців, які мають змогу сплатити перший внесок на придбання власного житла, також діє програма «єОселя». Її реалізує Мінекономіки як програму доступного кредитування. Вона передбачає отримання кредиту на купівлю квартири, майнових прав на житло, приватного будинку, таунхаусу чи дуплексу під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Цією програмою з 2022 року донині вже скористалися понад 11 тис. сімей, які придбали житло на суму понад 17,6 млрд грн.

Також продовжує працювати програма «єВідновлення», яка дає змогу ВПО отримувати компенсацію за нерухоме майно, пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій. Крім того, в регіонах діють програми забезпеченням житла коштом бюджету місцевої влади. Зокрема такі проєкти успішно реалізують в Дрогобичі, Ковелі, Рівному та інших містах.

Зазначимо, що в Україні працюють і проєкти міжнародних фінансових донорів. Так наразі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців разом з партнером в Україні БФ «Право на захист» надають грошову допомогу на оренду житла родинам вимушених переселенців. Насамперед йдеться про людей, які нещодавно переїхали з тимчасово окупованих територій або з прифронтових регіонів та місць, де проходять активні бої.

Це тимчасова підтримка родин ВПО, яка компенсує вартість оренди житла протягом шести місяців. Завдяки цьому родина має час адаптуватися на новому місці, знайти роботу та надалі самостійно орендувати помешкання. Проєкт реалізовують у Києві та Київській області, а також у Дніпропетровській, Полтавській, Кіровоградській і Запорізькій областях.

Як отримати субсидію на оренду житла?

За даними Міністерства соціальної політики України:

• Субсидію на оренду житла можуть отримати внутрішньо переміщені особи, які виїхали з окупованих російською федерацією регіонів або із зон бойових дій і не мають власного житла в умовно безпечних регіонах України;
• їхнє житло знищене або непридатне для проживання;
• хочуть орендувати індивідуальне житло, але не мають достатньо коштів для цього.

Субсидія на оренду житла надаватиметься за умови, що:

• орендар і орендодавець не повʼязані родинними відносинами;
• ВПО не отримує допомогу на проживання;
• власник приміщення не отримує на нього компенсацію за програмою «Прихисток»;
• родина ВПО може одночасно отримувати і субсидію на оренду, і субсидію на житлово-комунальні послуги.

Найшвидше подати документи на оформлення субсидії можна онлайн. Алгоритм дій наступний:

• авторизуйтеся в особистому кабінеті електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою КЕП і натисніть кнопку «Увійти»;
• у лівому боковому меню «Комунікації з ПФУ» оберіть вкладку «Заява про надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму»;
• у наступному полі оберіть вікно «Первинне заповнення Заяви про надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму наймачем»;
• заповніть онлайн-форму заяви;
• зазначте дані для формування договору оренди житла і зазначте житлові послуги, які будуть використовуватись, поставивши відповідні позначки;
• після заповнення онлайн-форми надайте згоду на передачу та обробку персональних даних;
• на екрані у сусідніх вкладках з’явиться згенерована екранна форма Заяви про надання субсидії на найм житла та Примірного договору найму (оренди) житлового приміщення. Документи необхідно переглянути та натиснути кнопку «Зберегти»;
• після цього документи набувають статусу «Очікує підпису»;
• наймодавець має перевірити свої дані, за потреби, відредагувати їх, додати необхідні документи, зберегти та накласти КЕП. Таким чином, наймодавець підписує Заяву та Договір;
• вам також потрібно підписати відповідні документи, використавши свій КЕП;
• електронні документи з накладеними КЕП передаються в Пенсійний фонд.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Смертельно для життя: Україна нині входить до числа найбільш замінованих країн світу

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.