Зима 2025–2026 років стала для Києва черговим випробуванням на витривалість. Попри масовані російські атаки та сильні морози, місту вдалося уникнути повного енергетичного колапсу. Однак пережиті місяці показали інше — столична інфраструктура працює на межі можливостей, а багато кризових явищ поступово стали звичною частиною життя містян.

Журналісти Texty.org.ua провели опитування серед киян, щоб з’ясувати, як місто пережило найважчий період зими. Участь взяли близько 100 мешканців різних районів. Опитування не претендує на наукову репрезентативність, але дозволяє побачити реальну картину повсякденних проблем столиці.

Опалення: система працює, але з перебоями

Погіршення роботи опалення відчули 42% опитаних. Лише кожен п’ятий зазначив, що проблем не було, а ще частина мешканців говорить, що ситуація залишалася стабільно складною протягом усієї зими.

Фактично місто вижило не стільки завдяки стабільній роботі систем, скільки через адаптацію самих людей — запасні обігрівачі, генератори, допомогу сусідів і роботу з дому або офісів, де було тепло.

Гаряча вода стала «розкішшю»

Однією з найболючіших тем виявилася відсутність гарячого водопостачання. Загалом 54% респондентів заявили, що ситуація або погіршилася, або давно залишається незадовільною.

У відгуках кияни пишуть, що гарячої води немає роками, а заявки до комунальних служб часто залишаються без відповіді. Для багатьох мешканців її відсутність уже перестала сприйматися як надзвичайна ситуація — це нова побутова норма.

Прориви труб і наслідки зношеної інфраструктури

Близько 20% учасників опитування повідомили про аварії — прориви батарей і труб у будинках. Якщо масштабувати ці дані на весь Київ, йдеться про тисячі будівель із потенційними пошкодженнями.

Основні причини — старі комунікації, замерзання труб і помилки під час запуску систем після відключень електроенергії. Частина мешканців прямо пов’язує аварії з відсутністю підготовки будинків до морозів.

Такі інциденти мають довготривалі наслідки: затоплення підвалів і квартир, вологість, пліснява, руйнування перекриттів і додаткові витрати, які ще доведеться покривати місту та самим мешканцям.

Додзвонитися — окрема проблема

81% опитаних зверталися на гарячі лінії або до служб допомоги. Проте кияни часто стикалися з відсутністю координації між різними структурами.

Типова ситуація: енергетики відправляють до керуючої компанії, керуюча компанія не відповідає, а на гарячій лінії доводиться чекати годинами. У багатьох випадках проблему вдавалося вирішити лише після особистого візиту до ЖЕКу.

Пункти обігріву: є, але майже не використовуються

Попри активне створення пунктів незламності, 90% опитаних ними не користувалися. Причини — велика відстань, незручність, неможливість залишатися там надовго та відсутність умов для відпочинку.

Натомість люди грілися на роботі, у торговельних центрах, кафе або в родичів.

Виїзд із міста — крайній сценарій

Майже половина киян не планує залишати місто навіть у разі погіршення ситуації. Частина розглядає евакуацію лише як крайній крок, адже багатьом просто нікуди їхати або складно вивезти літніх родичів.

Це означає, що у разі великої кризи Київ не зможе розраховувати на «саморозвантаження» через масовий виїзд населення — значна кількість людей залишиться і потребуватиме допомоги.

Місто керуючих компаній

Більшість будинків у столиці досі обслуговують керуючі компанії — про це повідомили 54% опитаних. Роботу цих структур майже третина мешканців оцінила найнижчим балом.

Особливо показовим стало питання підготовки до зими: 64% респондентів заявили, що жодних підготовчих робіт у їхніх будинках не проводили.

Самоорганізація замість системи

На тлі проблем кияни дедалі частіше починають діяти самостійно: перевіряють підвали й горища, ремонтують комунікації власним коштом, об’єднуються з сусідами для швидкого реагування.

Втім, експерти наголошують — людської самоорганізації недостатньо, коли йдеться про мегаполіс із зношеною інфраструктурою та регулярними атаками.

Що далі

Зима показала головне: Київ вистояв, але ціною постійної напруги систем. Інфраструктура працює, проте дедалі більше залежить не від планових рішень, а від витривалості мешканців.

Фахівці говорять про необхідність системних змін — модернізації тепломереж, розвитку децентралізованої енергетики, реального аудиту готовності будинків та чіткої відповідальності керуючих компаній.

Адже наступні удари можуть бути спрямовані вже по інших критичних об’єктах — транспортній або енергетичній інфраструктурі. І питання вже не лише в тому, чи витримає місто. А в тому, наскільки швидко воно зможе змінитися, щоб більше не жити у режимі постійного форс-мажору.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Київ та Київська область презентували перші регіональні плани стійкості до зими 2026/2027 року, зосереджені на захисті критичної інфраструктури та забезпеченні автономного електропостачання, тепла та води.

Читайте також: Ліцей у Бородянці перейшов на сонячну енергію: заклад економитиме тисячі євро щороку

Фото: Колаж «Київщини 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.