Коли Володимир ішов на першу зустріч із майбутньою тещею, в його голові мимоволі крутилися історії та анекдоти про складні стосунки між зятями та тещами.

Він відчував певний страх і навіть упевненість, що легко не буде. І коли переступив поріг квартири нареченої Оксани, його здогадки підтвердилися.

Марина Ігорівна, жінка 48 років із серйозним, майже суворим виразом обличчя, справляла сильне враження. З самого початку розмова була напруженою: майбутня теща сипала запитаннями, дізнаючись усе про освіту, спосіб життя та доходи хлопця.

Те, що Володимир виріс без батьків, явно не викликало у неї захоплення. Однак його стабільний заробіток у міжнародній компанії трохи розрядив ситуацію. Здавалося, Марина Ігорівна зробила висновок, що поки у хлопця є гроші, його можна буде терпіти.

Володимир зрозумів: щоб уникнути конфліктів, потрібно триматися подалі від тещі. Весілля минуло без особливих інцидентів, хоча було видно, що Марина Ігорівна не в захваті від вибору доньки. Перший рік спільного життя пройшов спокійно.

Молодята насолоджувалися шлюбом: ходили до ресторанів, подорожували, Володимир не шкодував грошей на подарунки для дружини. Вони придбали простору однокімнатну квартиру в новобудові, що здавалася ідеальним стартом.

Та проблеми почалися, коли на фірмі Володимира розпочалося скорочення. Його не звільнили, але зарплатня значно зменшилася. Він дуже переживав, адже знав, що Оксана та її мама не сприймуть це як належне.

Чоловік шукав додатковий заробіток, але грошей усе одно бракувало. Оксана почала висловлювати невдоволення, дорікаючи йому, що він мало старається. Володимир терпляче слухав її докори, бо кохав.

Але нещастя прийшло з іншого боку: він раптово захворів. Стан здоров’я змусив його залишити роботу, і джерело доходу повністю зникло.

Це стало початком нових випробувань у житті Володимира…

Коли Оксана замість того, щоб підтримати свого чоловіка у складний момент, швидко зібрала речі й вирушила до батьків, Володимир залишився сам. Він зрозумів, що тепер мусить самотужки шукати спосіб вижити та впоратися зі своїми труднощами.

Проте не минуло й години після її від’їзду, як у двері пролунав дзвінок. На порозі стояла Марина Ігорівна, його теща.

Як з’ясувалося, вона мала медичну освіту й добре знала, як надати необхідну допомогу. Весь тиждень Марина Ігорівна залишалася в квартирі Володимира, доглядала за ним, допомагала з лікуванням і навіть готувала йому їжу.

Саме під час цього періоду вперше відбулася відверта розмова між ними. Жінка зізналася, що її суворе ставлення до зятя було викликане ревнощами за доньку. Вона пояснила, що Оксана — її єдина, довгоочікувана дитина, і вона завжди надмірно оберігала її, іноді навіть переступаючи межу. Через це Оксана виросла непристосованою до реального життя та до вирішення серйозних проблем.

Коли Володимир одужав, він зрозумів, що поспішив із рішенням одружитися з Оксаною. Хоча Марина Ігорівна й не була прихильницею їхнього шлюбу, вона поважала його вибір і не стала перечити.

Після розлучення їхні стосунки несподівано стали кращими. Володимир часто телефонував до Марини Ігорівни, цікавився її справами та навіть питав, як живе Оксана.

“Ви — найкраща перша теща у світі,” — одного разу сказав їй Володимир.

У відповідь вона з усмішкою запевнила, що в неї все добре, а Оксана, ймовірно, ще не подорослішала. Водночас вона запевнила, що зробить усе можливе, аби її донька змогла знайти своє щастя, побудувати сім’ю та виховати дітей.

Володимир теж почав нову сторінку в житті. Він зустрів просту, добру дівчину з села, з якою створив міцну сім’ю. Тепер вони разом виховують трьох дітей, живуть у злагоді та щасті.

Ось така історія про те, як навіть після розлучення можна зберегти добрі стосунки між зятем і тещею.

А вам, дорогі читачі, як сподобалася ця історія? Чекаю на ваші думки та враження у коментарях.