Історія з інкасаторськими автомобілями державного Ощадбанку України в Угорщині виглядає вже не як банківський інцидент. Це виглядає як політична акція.

Таку думку висловив експерт Віктор Ягун.

Два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які здійснювали регулярне транскордонне перевезення готівки, перевозили приблизно 40 млн доларів США, 35 млн євро та близько 9 кг банківського золота. Йдеться про десятки мільйонів державних фінансових активів України.

Наразі відомо, що транспорт перебуває на території угорського Антитерористичного центру (TEK) — силового підрозділу, підконтрольного Міністерству внутрішніх справ Угорщини.

І тут починається найцікавіше.

Якщо це була звичайна митна або фінансова перевірка, то чому до неї залучено антитерористичний спецпідрозділ ?

У нормальній міжнародній практиці такі питання вирішують митні, фінансові або податкові органи.

Антитерористичні підрозділи використовують тоді, коли влада хоче показати силу або створити політичний сигнал.

До слова, саме про застосування якоїсь сили говорив Віктор Орбан, вимагаючи в України ремонтувати нафтопровід, що його розбили російські дрони та ракети.

Саме тому ця історія виглядає не як технічна процедура, а як демонстративний крок.

Окрема деталь, яка лише підсилює це враження: українських громадян, які супроводжували вантаж, угорські силові структури затримали і згодом депортували з території країни. Консульський доступ до них на момент інциденту був обмежений. Для держав — партнерів у Європейському Союзі це, м’яко кажучи, нетипова практика.

Фактично ми маємо ситуацію, коли транспорт державного банку України разом із великими фінансовими активами опинився під контролем силових структур іншої держави.

У ширшому політичному контексті це виглядає як продовження лінії уряду Віктора Орбана, який уже кілька років послідовно використовує Україну як інструмент внутрішньої та європейської політики. Блокування рішень ЄС, постійні політичні демарші, маніпуляції темою національних меншин — усе це стало частиною системної тактики Будапешта.

Але використання антитерористичного підрозділу проти операції державного банку іншої країни — це вже інший рівень дій.

І тут виникає стратегічне питання для Європи.

Бо якщо держава — член Європейського Союзу дозволяє своїм силовим структурам фактично брати під контроль транспорт державного банку країни, яка веде війну проти російської агресії, то це вже не просто двосторонній інцидент між Києвом і Будапештом.

Це удар по довірі всередині самого Європейського Союзу.

І чим довше в Брюсселі будуть пояснювати подібні дії “особливою позицією Орбана”, тим частіше такі історії повторюватимуться.

Бо політичні прецеденти мають одну властивість — вони дуже швидко стають новою нормою.

Читайте також: війна на Близькому Сході штовхає ціни на нафту