Завжди поважала, що курячий бульйон – найпростіша страва, готуючи її просто не можна помилитися. Виявляється, я помилялася не лише у своїх судженнях, а й робила все неправильно, адже бульйон із птиці треба зливати, точніше не сам бульйон, а воду, в якій м’ясо прокипіло вперше.

Що не так з першим бульйоном і чому його не варто використати

Екологічність курки на прилавках наших магазинів – питання сумнівне. Виробники не пишуть на упаковці, як вони утримували птахів і чим кормили, тому нам залишається тільки здогадуватися, що крім зерна та трави якщо кури.

Антибіотики та інші хімікати «вигнати» з м’яса перед приготуванням можна замочивши курку у воді із силлю. За кілька годин основна частина хімії вийде у воду, а продукт стане безпечнішим.

Той самий принцип діє і з першим бульйоном, тільки години на підготовку м’яса потрібно менше, ніж при його замочуванні.

Щоб приготувати страву, кастрюлю з куркою заповнюємо водою та відправляємо на плиту. Воді треба дати закипіти та залишити на вогні до 5 хвилин. М’ясо витягаємо, а бульйон виливаємо, він нам не знадобиться. Піну під час першого варення можна не знімати.

Потім знову відправляємо птицю в кастрюлю, наливаємо воду і з цього моменту починається приготування. Основна частина жиру йде при першому кипінні, тому основа для супу буде легкою та світлою.