Я 2 тижні прала одяг руками в тазику. Зате у свекрухи новенька посудомийка і холодильник. Хоча чоловік казав, що грошей нема!

Події України

https://www.facebook.com/plugins/share_button.php?href=https://poshepky.com/ya-2-tyzhni-prala-odyag-rukamy-v-tazyku-zate-u-svekruhy-novenka-posudomyjka-i-holodylnyk-hocha-cholovik-kazav-shho-groshej-nema/?utm_medium=fb_rek&layout=button&size=large&appId=1984205051792751&width=168&height=36

2 тижні тому наша пральна машинка зламалася. Ми викликали майстра, але він тільки розвів руками і сказав, що ремонт не допоможе і треба шукати нову модель. Дійсно, та машинка старша за мене, нею ще колись мама в молодості користувалася. 

– То коли поїдемо в епіцентр?

– Сонце, мені получку ще не дали.

– А взяти в кредит?

– Не хочу, там відсотки шалені. Краще чекай декілька днів, я щось придумаю.

Але Мирон нічого не придумав. Я прала речі нашої 6-місячної донечки руками у тазику. Самі розумієте, що малі дітки часто брудняться, коли гуляють, граються чи їдять. А вже от джинси, кофтинки, футболки та сукні я возила своїй мамі на інший кінець міста, аби мені попрала одяг. 

Я вже сама хотіла піти і взяти кредит на ту проклятущу пральну машинку. Бо вже нема ні сил, ні часу отак раком стояти над тазиком та замилювати одяг. Мій манікюр на 3 день сказав “до побачення телебачення”.  Почувалася якоюсь рабинею Ізаурою. 

Але позавчора ми поїхали до свекрухи на день народження. То ж ювілей 50 років. І от я заходжу на кухню та бачу новеньку посудомийку та холодильник. Знаючи роботу свекрухи, вона точно не могла купити таку розкіш на свою мізерну зарплату 

– А це мені синочок зробив такий подарунок. У посудомийки декілька режимів. І це найдорожча модель, яку я бачила в магазині, – вихвалялася пані Ярослава гостям.

Я просто от хотіла так висваритися на Мирона, відлупцювати при всіх гостях. Але що вони б про мене потім думали? Ще й свято могла зіпсувати.

Тому до вечора я сиділа тихо, навіть не звертала увагу на застілля. Тільки ввечері, коли ми приїхали додому, то я зібрала всі речі Мирона у валізу:

– То поки я дитині одяг руками перу, твоя мама тішиться новій посудомийці? Так тобі зарплату затримують?

– Але ж це моя мама!

– А я хто? Наймичка? Твоя мама сама у квартирі живе, якого ляда їй здалася посудомийка? Вона там цілу їдальню готує чи що? 

Мирон поїхав жити до свекрухи. І пані Ярослава потім ще зателефонувала до мене зі скандалом. Типу як я посміла себе поставити вище за маму:

– Люди колись і в річці мили одяг і нічого. Я он сама скільки років посудомийки не мала, все господарським милом користувалася.

– А колись люди і тарілки мили в тазиках. 

– Господи, не вгнешся, якщо місяць поживеш без пральної машинки. То вже білоручка знайшлася, Господи помилуй!

Я вже навіть миритися з Мироном не хочу. Якщо він так нахабно брехав про гроші, а потім купив мамі дорогу техніку.. То про що з ним ще говорити? У мене дійсно нема до нього такої сильної довіри. Раз зробив, то зробить і ще, і ще і так аж до кінця життя. 

Якщо для нього мама на першому місці, то хай переїжджає до неї та прислуговує. 

Можливо, наша читачка погарячкувала з таким рішенням чи ні? 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач.

Залишити відповідь