Зрозуміла, що гроші правлять світом! Чим людина їх більше має, тим захланнішою стає!

У мене є двоюрідна сестра Іра, живемо в одному під’їзді. Наше дитинство минало разом, бо їздили у село до бабусі. Є що згадати! Ми були не розлий вода, одна про одну все знали, як підросли – ділились таємницями і зберігали їх.

Товаришували з хлопцями. Пам’ятаю, нам обидвом сподобався один хлопець Іван.

Іра тоді сказала до мене: “Віро, я сьогодні гуляти не піду, бо погано почуваюся. Іди без мене на дискотеку!”

“Шкода, – кажу їй, – одужуй!”

Сама того вечора пішла на дискотеку, сподіваючись на зустріч з Іваном.

Яким великим було моє розчарування того вечора, бо на дискотеці побачила їх разом: Ірину та Івана.

Не хотіла навіть підходити до них і розмовляти! Як Ірина так могла зробити, вона знала про мою симпатію до того хлопця.

З тих юнацьких років пролетіло багато років. У Ірини своя сім’я, у мене – своя.

Ми спілкуємося, не хочу згадувати старих образ – ми ж сестри як-не-як, але не можу їй довіритись, як колись. Хоч бачу, що Ірина досі хоче знати все про мене. Хоче мені довести, що краща!

Сталась у нас така історія, яка навчила мене на все життя.

Моя сестра має мережу магазинів і непоганий дохід! НІ! Ні в якому разі я не рахую її грошей, і зовсім не заздрю.

Просто хочу зрозуміти, чому вона так змінилась. Колись Ірина, як тільки розпочинала свій бізнес – була такою простою, ніколи зверхньо не говорила, а тепер дуже змінилась!

Ми ходили разом в секонд, купляли гарні речі. Що ж тепер вона мені каже: “Віро, цей запах, а речі які страшні. Щоб я ще там купляла щось – ніколи!”

У Ірини інше життя настало: салони красоти, щотижня масажі і басейни, перукарні і т.д… Стала справжньою бізнес-леді!

Влітку я розпочала ремонт у кімнаті, майстер прийшов, сказав, що маю купити. Пішла до Ірини в магазин будівельних товарів, щоб їй зробити виручку.

Та був один нюанс: грошей (дві тисячі) не мала з собою, бо не встигла зняти з карточки, а карткою не можна було розрахуватись.

Тому попросила: “Ірино, чи можна тобі гроші поверну ввечері, донька взяла мою карточку, почекаєш?” Ірина погодилась.

Вона того вечора поїхала на фітнес, а я вже вночі не йшла до неї, бо була втомлена після того ремонту.

Зранку дочка моя мала віднести гроші до магазину, але поїхала на навчання. В обід сиджу на роботі і бачу дзвінок від Ірини. Що ж так терміново?

“Як ти могла, Віро, до мене привезли товар, не мала чим розрахуватись, через тебе мусила позичати гроші!” Вона так озлоблено говорила зі мною, ніби я місяцями не віддавала їй грошей, переховувалась…

Знала, що покупці у магазині так часто боргують, я не одна була у тому “чорному списку”. Гроші я віддала одразу, коли приїхала з робити. Невже моя сума так вплинула?

Після такого випадку я взагалі нічого не хочу купляти в Ірини! Зрозуміла, що, не дай Боже, якби щось до чогось і буде якась скрутна ситуація, я не маю до кого звернутись по допомогу.

Мені прикро, що наші відносини із сестрою обірвались на темі “ГРОШЕЙ”.

Чи можна щось змінити? Я не знаю…

Автор – Наталя У.