Мала там подругу. Вона відразу допомогла мені влаштуватися. За перший рік я непогано мову вивчила, а тоді роботу гарну знайшла. Зараз вже твердо на ногах стою. А Віталік мій навчається в німецькій школі та має неабиякі успіхи. 

І ось десь пів року тому дзвонить мені мама, вся в сльозах.

 – Ти уявляєш, Діана нашого Максима вигнала! Взагалі ні з чим! Він ледве речі свої забрав. Уявляєш, яка нахаба!

Це було зовсім не схоже на Діану. Коли брат вперше нас познайомив із нею, я дуже здивувалась, що така гарна і добра дівчина звернула на нього увагу. Згодом вони побралися. Невістка дуже багато працювала, а от мій брат взагалі нічим не переймався. Плив собі за течією. Є підробіток – чудово, немає – то й нехай! А в них ще й двійня народилась. 

Після розмови з мамою я відразу Діані подзвонила. Нехай ми подругами не були, а все ж мені і кортіло з нею поговорити.

 – Що сталось? Невже все так погано?

 – Послухай, я не хочу сваритися, я дуже стомилась. За останні два роки Максим і копійки не заробив. А діти постійно хворіють. Часом в мене грошей навіть на ліки нема.

 – Слухай, кидай це все і приїжджай до мене. Дітей влаштуємо в садок. Я тобі з усім допоможу! Гроші на дорогу вишлю!Через місяць невістка приїхала до мене разом з дітьми. Я їй порадила перед тим розлучитися і на аліменти подати. Та дізнавшись все це, мені зателефонував брат.

Як ти можеш допомагати Діані? Вона ж мене ні з чим вигнала, ще й на аліменти подала!

 – Та я б сама тебе вигнала! І на мою поміч більше не розраховуйте!

 – Як? ти ж знаєш, я роботу не можу зараз шукати!

 – То йди на війну!

Згодом мені ще й мама дзвонила. Стверджувала, що це не справедливо підтримувати Діану, а не брата. Адже самі він – рідна кров. Та як так не вважаю. А як гадаєте ви?

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям: ❤️, 😠, 😢 чи 😄. Ваша реакція має значення