Я ніколи не відчувала, щоб мої батьки ділили мене і сестру, нам завжди все діставалося порівну, ніколи не знала, що комусь більше чи менше. Інколи чула такі історії, дивувалися, як можна ділити дітей. Але зрозуміла це тоді, коли вийшла заміж і побачила розподіл.

Моя сестра старша раніше вийшла заміж, раніше народила сина. Відповідно, що її син – це перший онук у моїх батьків. Вони його дуже любими, я також раділа народженню племінника. Згодом я також вийшла заміж і також народила сина. Між нашими дітьми різниця чотири роки. Дуже часто, наші батьки почали запрошувати онуків до себе на вихідні. Мій Костя радо бавиться з Сергієм, не дивлячись на різницю у віці.

Це сталося кілька тижнів тому хлопці були у бабусі та дідуся. Коли я приїхала забрати сина то побачила, що він зарюмсаний. Я здавалася запитала сина, що сталося, тоді підійшов дуже сердити мій батько і сказав, що моя дитина дуже не вихована, що він їх абсолютно не слухається, що він робить безлад у будинку, та ще й брата підмовляє до того. При цьому племінник Сергій, стояв поряд з дідусем і посміхався.

Звичайно, я розумію, що це діти, але, що значить, звинувачувати чотирирічну дитину, а при цьому восьмирічний стояв невинний. В розмову втрутилась мама, почала розповідати про те, як мій син зіпсував квіти на її квітнику, про те як він розбив улюблену чашку мого тата, про те що її кіт боїться зайти в хату через мого сина і взагалі, що через мого сина у них по будинку суцільний безлад. Тоді я запитала чи Сергій не брав участі в цьому, на що мама відповіла, що це мій Костя його підбурює та вмовляє робити всі капості. Що Сергійко, взагалі не здатний на те, щоб таке коїти. Нормальної розмови в нас не вийшло, ми дуже посварилися, я забрала сина і поїхала додому.

В дома Костя розповів, що він це робив не навмисно і разом з Сергієм, ще сказав, що не хоче до бабусі і дідуся, бо вони постійно його сварять. Цілий тиждень ні я до них, ні вони до мене не телефонували. І наступної п’ятниці зателефонувала сестра та запитала чи вестиму я Костю до батьків. Я сказала, що відтепер він до них ходити не буде, що він їм лише проблеми створює. Сестра обурилась та сказала, що я перебільшую, що нічого такого вони не сказали, просто раз зробили зауваження дитині, що я на то гостро реагую. Я поставила слухавку, розмову з нею не продовжувала.

А вже зранку в суботу зателефонувала мама та запитала чому Костя не приїхав, адже Сергійкові сумно, щоб я не видумувала нічого і привозила до них онука, що якщо потрібно, то вони його будуть виховувати. Я ґречно подякувала мамі за таку пропозицію та сказала, що виховати свого сина я буду сама, адже на диво, в мене дома він таких капості не робить. А якщо їхньому Сергійкові так сумно, то вони можуть його разом з батьком розвеселяти, а мій Костя не клоун, щоб бути розвагою для брата, а також не цап відбувайло, на якого можна перекинути все. Після цього розмова була закінчена.

І вже через годину до мене телефонувала сестра та волала мені в трубку, що я безсовісна, як я собі дозволила так розмовляти з батьками. Що її Сергій дійсно нічого такого не робить, що це все мій Костя. Я її зупинила її розмову то сказала, що якщо проблема в моєму Кості, то я більше не везтиму його до батьків і нехай тішиться її Сергійком, чому вони до мене телефонують та висувають претензії. Сестра почала кричати, що Костя такий же онук як і Сергій, і батьки мають право з ним також спілкуватись. Я не дослухала її розмову, я заблокувала її в себе в телефоні, в телефоні чоловіка, також своїх батьків. Уже майже місяць ми абсолютно не спілкуємося. Я не дозволю комусь ображати мою дитину, навіть, якщо це мої батьки.