Якщо ти з всіма родичами будеш так рахуватися, скоро сама лишишся! – Я організувала брату найкраще святкування. Але замість “дякую” почула тільки докори
Якщо ти з всіма родичами будеш так рахуватися, скоро сама лишишся! – Я організувала брату найкраще святкування. Але замість “дякую” почула тільки докори
Брат вперше попросив про послугу і я не стала відмовляти. Все-таки, така подія і брат у мене лише один. Я дуже сподівалась, що дружина брата Валентина і дочка Софія допоможуть у приготуванні.
Напередодні ми з чоловіком Олегом та дочкою Катею організували генеральне прибирання. Чоловік покосив подвір’я, я впорядкувала клумби. Валя попросила купити м’ясо для шашлику у місцевих:
– Так і натуральніше, і смачніше! А гроші я поверну!
На дачу Валя приїхала навіть без продуктів:
– В тебе все домашнє, з нього і стіл накриємо!
Ігор обіцяв прибути аж на саме свято. Тож маринуванням м’яса зайнявся теж чоловік. Я спекла яблучний пиріг, вийшло дуже смачно. Ми самі оплатили продукти: м’ясо, салати, овочі, зелень, солодке. За м’ясо гроші братова так і не повернула. Тож нас це винесло в кілька тисяч. Ігор привіз лише спиртне та фрукти. Навіть компоти та закрутки були наші. На свято брат запросив своїх друзів і колег. З родичів – лише батьки і тітка.Всю гостину готувала я, сама доносила до столу, поки брат і його родичі розважались. Валя навіть не поцікавилась, чи потрібна допомога. Тоді ми і вирішили з Олегом не дарувати Ігорю грошей, бо саме свято за наші гроші було найкращим подарунком. Після застілля нас очікував ще один сюрприз – гора немитих тарілок. Братова згребла усе, що залишилось, з собою, бо це їхнє свято. На щастя, ніхто не попросився на ночівлю. Проте наступного дня мені подзвонила Валя не для того, щоб подякувати:– Я тут роздивляюсь подарунки і ваш конверт не можу знайти.
Бо ми нічого не дарували.
– У брата свято, а ти поскупилась?
– А святкування за наші гроші – хіба не подарунок? Ви обрали нашу дачу, продукти теж наші, а обслуговування?
– Але Ігор тобі не чужий, ми родичі. Ти так говориш, ніби ми в ресторані святкували, нічого особливого ви не дали. Не думала, що ти для рідного брата грошей шкодуєш.
Я подзвонила Ігорю і сказала все, що накипіло. На щастя, він зрозумів і підтримав:
– Святкування було незабутнє, дякую, сестричко!
А Валя досі сердиться і вважає, що ми вчинили неввічливо:
– Якщо ти з всіма родичами будеш так рахуватися, скоро сама лишишся! Накрила скромну поляну і вважаєш, що цього досить?
Я не рахуюся і не вимагаю вдячності. Просто всьому є межа, а всяку поміч треба цінувати. Не хочу, щоб Валя налаштовувала брата проти мене. Я вважаю, що вчинила правильно. А як ви думаєте?
Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям: ❤️, 😠, 😢 чи 😄. Ваша реакція має значення!