Якими можуть бути цілі РФ у 2025 році у Європі: думка експертів

Події України
Фото: Unsplash

За останні три роки РФ все частіше стала проводити дедалі зухваліші диверсії та підривну діяльність проти європейських союзників України. Особливо відчутними вони стали у 2024 році, коли замахи, напади на інфраструктурні об’єкти та цивільні літаки відбувались частіше.

Про це пише американське видання Foreign Policy , яке проаналізувало ризики для Європи через підривну діяльність РФ за межами України.

Так, у дослідженні Лейденського університету пишуть, що на зростаючу загрозу для країн-союзників України вказує збільшення кількості кібератак та інших диверсій з боку РФ у Європі, пов’язаних зі шпигунством, у різні роки повномасштабної війни. Так, у 2022 році таких операцій було шість, у 2023 році – 13, а у 2024 – вже 44.

Цілями РФ були критична підводна енергетична інфраструктура у Балтійському та Північному морях, військові бази, склади та навіть збройні заводи.

Минулого року серед підривних дій були і вбивство російського пілота-втікача, і замах на керівника німецького виробника зброї Rheinmetall, і спроба залучити поляка до замаху на президента Володимира Зеленського. Ще одним випадком є закладання вибухівки на рейси DHL, що спричинило б катастрофу, якби детонація сталася у повітрі, але, на щастя, вибухи пролунали на землі  – у складських приміщеннях у Британії та Німеччині.

Однак, на думку деяких західних фахівців з безпеки, ці акції були лише репетиціями атак на рейси, кінцевим пунктом призначення яких є США. З його можна зробити висновок, що РФ переходить до актів тероризму проти держави. Наразі вже фіксуються порушення у роботі GPS поблизу західних кордонів країни-агресора та нальоти дронів на цивільні аеропорти.

Те, як Кремль жорстоко нехтує людськими життями доводять і атаки на цивільні літаки – від малайзійського Boeing у 2014 до збиття у грудні 2024 року літака Азербайджанських авіаліній. Це продемонструвало реальні загрози для авіасполучення в Європі.

Також Росія намагалася зменшити підтримку України з боку союзників впливом на європейських політиків. Серед останнього – скандал довкола радикального проросійського ЗМІ Голосу Європи. Через видання не лише розповсюджувалась кремлівська пропаганда, а й надходили гроші проросійським політикам у різних європейських країнах.

Серед інших методів – численні акти вандалізму, які мають на меті спровокувати безлад та порушити життя звичайних людей.

Якими можуть бути цілі РФ далі

Вищезазначені події вказують на те, що це нова небезпечна фаза дій РФ проти Європи і це безпосередньо загрожує життю людей. І головною метою Росії, звісно, є вплив на європейських політиків та громадян, щоб країни зменшили надання військової допомоги Україні. Другий фактор такий дій – переконати, як далеко вони можуть зайти у переслідуванні своєї мети.

Не дивлячись на те, що російські дії спричиняли певне занепокоєння, наслідки і відповідь на них були досить обмеженими. Як зазначають експерти, більша небезпека полягає у тому, на який рівень руйнувань Кремль готовий піти у майбутньому.

Очікується, що ризик насамперед є не у застосування Росією ядерної зброї, а у здійсненні ударів по цивільних літаках, диверсіях проти підводної інфраструктури, що залишать значну частину Європи без електрики чи інтернету, у вбивствах керівників провідних промислових підприємств, і навіть у порушенні водопостачання, що загрожуватимуть здоров’ю та життю сотень тисяч європейців.

На думку генсека НАТО Марка Рютте, яку він висловив у грудні 2024 року, європейцям потрібно “перейти до воєнного мислення”. Однак, як вважають експерти, для континенту, який вже звик до миру, це буде складним, проте потрібним кроком. І не через посилення дій Росії проти України у війні, а й через те, що нова адміністрація в США на чолі із новообраним президентом Дональдом Трампом вже висловила сумніви у подальшій допомозі Україні та відкрито погрожувала залишити союзників по НАТО на самоті, якщо ті і надалі не виконуватимуть свої оборонні зобов’язання.

Як зазначає FP, найбільше у зоні ризику перебуває Німеччина та Франція, проте там наразі більш зосереджені на спаді економіки, бюджетних дефіцитах і політичних суперечках, що усе разом підриває їхню здатність виконувати обіцянки, дані Україні. У Британії, яка також є потужною європейською силою, попри складну міжнародну ситуацію скорочують видатки на оборону.

А в Нідерландах, звідки і пише автор статті у FP, внутрішня дискусія місяцями крутиться довкола нових поворотів у долі урядової коаліції, зосередженої передусім на внутрішньополітичних проблемах.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Таким чином, увага Європи здається розпорошеною, не дивлячись на те, що ситуація вимагає швидкого реагування.

Залишити відповідь