Американська компанія Anduril Industries заявила про успішне завершення першого випробування прототипу ракети наземного базування Barracuda-500.

Як наголошено в офіційному релізі на сайті цього знаного виробника в галузі оборонних технологій з Каліфорнії, випробування відбулися ще на початку року. Вони є частиною ширшої, внутрішньо фінансованої програми з доопрацювання можливостей Barracuda у версії для наземного базування, зазначає АрміяInform.

Як заявляють представники зброярської фірми, оголошені нині результати тестів були проведені перед остаточним запуском ракети в серійне виробництво та її пропозиції для придбання потенційними замовниками.

Після офіційної презентації сімейства крилатих ракет Barracuda, про яку наша редакція повідомляла торік у жовтні, компанія вже виконала успішні запуски Barracuda-500 з палет в межах проєкту Enterprise Test Vehicle (ETV) ВПС США, а також запуски Barracuda-100M з підвісних платформ у рамках програми High-Speed Maneuverable Missile (HSMM) армії США.

Як вважають експерти оборонного порталу Army Recognition, ця розробка є вкрай важливою, оскільки оборонні планувальники у Вашингтоні та столицях союзних країн шукають варіанти, які є одночасно доступними та масштабованими. За словами представників Anduril, Barracuda-500 явно призначена для виробництва в кількостях, з якими не можуть зрівнятися наявні подібні рішення.

Сімейство ракет Barracuda від Anduril було розроблено для розв’язання простої проблеми: західним військовим потрібні набагато більші запаси високоточної зброї дистанційного керування, ніж передбачають поточні моделі закупівель. І ці запаси мають бути вироблені швидко та з нижчою собівартістю одиниці.

Компанія, як було зазначено вище, вже продемонструвала базову версію Barracuda у форматах запуску з палет та з кріпленням для випробувальних програм ВПС США та армії США. Наземна ракета Barracuda-500 продовжує цю лінійку, додавши модульний твердопаливний ракетний прискорювач, який кріпиться до хвостової частини набою.

За даними компанії, зміни, необхідні для забезпечення запуску з поверхні, були навмисно мінімальними, щоб наземний варіант зберіг спільність з повітряними версіями. Понад 90 відсотків деталей є подібними для варіантів Barracuda-500, що дозволяє використовувати однотипні виробничі лінії та спрощувати технічне обслуговування.

В Anduril стверджують, що комплект прискорювачів розроблений для використання низки двигунів, що виробляються постачальниками США або їхніми союзниками. Таке рішення є навмисним вибором для зменшення проблем у ланцюжку постачання та забезпечення швидкого нарощування виробництва.

Своєю чергою аналітики ринку оборонних технологій з українського портала ІКК Defense Express (DE) розповіли про саму ракету та її можливості. Barracuda-500 здатна долати понад 500 морських миль (понад 900 км), швидкість не називається, а для ураження цілей набій має бойову частину вагою 45 кг.

«Може здатись, що бойова частина занадто мала, і це дійсно так. Але цього цілком достатньо щоб завдавати ударів по цілій низці цілей. До прикладу російсько-іранський „Шахед“ зазвичай має БЧ вагою у 50 кг, і як видно цього цілком вистачає, щоб завдавати значної шкоди», — вважають експерти з DE.

Ймовірно для наведення нова версія крилатої ракети від Anduril застосовує сигнали GPS та інерціальну систему наведення, хоча дані про це не розкриваються. І що цікаво, у публікації Reuters можна знайти згадку про те, що ці ракети здатні атакувати кораблі. А це означає, що на Barracuda-500 може бути інтегрована інфрачервона або автономна радіолокаційна ГСН.

Історія експлуатації та шлях розвитку Barracuda короткий, але цілеспрямований. Anduril вперше представила сімейство Barracuda як концепцію автономного літального апарата та крилатої ракети, спрямованої на досягнення масованих точних ефектів.

Ранні демонстрації включали запуски з палет в рамках проєкту випробувальної машини ВПС (ETV) та запуски з кріпленням для армійських програм створення високошвидкісних маневрових ракет (HSMM). Випробування наземного запуску знаменує собою наступний етап у чітко послідовному розвитку, який переходить від демонстрацій повітряних запусків до наземного розгортання без урахування пускової установки.

Важливо, що Anduril розглядає ці зусилля як внутрішньо фінансовану програму розвитку з урахуванням ризиків, спрямовану на розвиток можливостей до точки, коли їх можна буде впроваджувати та пропонувати службам без повільного темпу, характерного для великих оборонних програм.

Порівняно з наявними системами далекобійного удару, Barracuda-500 переслідує іншу гіпотезу вартості та виробництва. Традиційні крилаті ракети та високоточні боєприпаси далекої дальності, від застарілих тактичних крилатих ракет до більших морських або повітряних систем, часто є дорогими, складними та виробляються обмеженими партіями.

Підхід Barracuda підкреслює модульність, високу спільність деталей та сумісність з кількома пусковими платформами, включаючи польові пускові установки, такі як HIMARS , пускові рейки Harpoon, системи встановлення ракет Patriot і навіть комерційні транспортні контейнери. Це контрастує з минулими програмами, які вимагали індивідуальних пускових установок або глибокої інтеграції в єдине сімейство пускових установок.

У той час, як такі системи, як ATACMS або морська Tomahawk, пропонують перевірену дальність та летальність, Barracuda прагне обміняти частину цієї собівартості та складності інтеграції на масове виробництво та розподілені варіанти запуску. Тим самим забезпечуючи більші сукупні розміри залпу та більш розподілене використання на спірному бойовому просторі.

Історично це відображає минулі зміни в стратегії боєприпасів, коли доступні, масовані ефекти (наприклад, широке впровадження ракет РСЗВ проти дефіцитних високоточних ракет) змінювали оперативні розрахунки. Barracuda прагне застосувати цю логіку до довгострокових, точно наведених ефектів.

Стратегічні наслідки використання польової ракети Barracuda-500 з наземного базування є багатогранними. З геополітичної точки зору, доступний, масового виробництва варіант далекобійної ракети змінює систему стримування, збільшуючи надійний арсенал, який країна чи коаліція можуть мати як для звичайних, так і для операцій, що керуються ескалацією.

Виробляючи тисячі одиниць на рік, Anduril, за прогнозами, матиме потужність до значних кількостей екземплярів боєприпасів щорічно. Незалежно від варіанта чи способу запуску, до кінця наступного року, що дозволить вести тривалу кампанію та ускладнить розрахунки противника щодо дефіциту набоїв та спустошення запасів.

З геостратегічної точки зору, інтеграція з контейнерною логістикою та наявними парками пускових установок підтримує розподілену летальність. Сухопутні війська, військово-морські оперативні групи та експедиційні сили можуть завдавати ударів з різних векторів зі зменшеною потребою в новій доктрині чи спеціалізованій інфраструктурі.

З військової точки зору, можливість встановлювати Barracuda на кількох пускових установках та закуповувати двигуни в широкої бази постачальників зменшує кількість збоїв в одному місці як у постачанні, так і у використанні. Такий підхід дозволяє створювати стійкі сили та швидко масштабувати операції в кризових ситуаціях.

Для країн-союзників вибір прийняти двигуни вітчизняного виробництва та деталі з високою уніфікацією відкриває шляхи для спільного виробництва та кооперації в забезпеченні, посилюючи оперативну сумісність та зміцнюючи промислові бази партнерів.

Однак є компроміси, які слід враховувати. Акцент на технологічності та модульних прискорювачах передбачає компроміси в конструкції між вартістю та деякими аспектами продуктивності, як порівняти з найпотужнішими, але дорогими крилатими ракетами.

Інтеграція зі старими пусковими установками зменшує бар’єри для впровадження, але все ще вимагає випробувань, сертифікації та оновлень логістики. А перспектива масового виробництва залежатиме від реалій ланцюга постачання та рішень щодо закупівель служб, які традиційно надавали пріоритет захищеним, низькоризиковим шляхам закупівель над швидким промисловим масштабуванням.

Випробування ракети-носія Barracuda-500 від компанії Anduril з наземним базуванням є не просто віхою в демонстрації. Воно являє собою навмисний промисловий та операційний аргумент про те, що далекобійні високоточні боєприпаси мають перейти від дефіциту до масштабування.

Надаючи пріоритет спільності, модульним комплектам прискорювачів, сумісним з виробництвом союзників, та використанню незалежно від пускової установки, програма переосмислює те, як планувальники можуть думати про запаси, підтримку та спільні набої.

Якщо компанія досягне заявлених цілей виробництва та інтеграції, Barracuda-500 може змінити оперативне планування, зробивши масовані, розподілені далекобійні боєприпаси досяжною базовою здатністю, а не винятковою, що змусить як супротивників, так і союзників переосмислити стримування, логістику та промислові основи сучасної війни.

Випробування наземного варіанта крилатої ракети Barracuda-500. Відео: Anduril Industries