Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році мільйони українців шукали прихистку в європейських країнах. За даними Eurostat, близько 5,2 млн громадян України отримали тимчасовий захист у державах ЄС. Проте у 2025 році темпи приросту цих показників значно сповільнилися. Водночас спостерігається поступовий перехід до так званої довгострокової інтеграції. Такі висновки ґрунтуються на аналізі відкритих даних щодо міграційних потоків і змін у категоріях дозволів на проживання, пояснює голова Європейської асоціації жінок України Віолетта Дворнікова.

«Якщо на початку 2023 року кількість українців у країнах ЄС зростала щомісяця на десятки тисяч, то сьогодні приріст становить лише невеликий відсоток від попередніх показників. Це свідчить про стабілізацію потоків та впевнений перехід українців до довгострокового перебування», – зазначила експертка.

Німеччина залишається головним напрямком для українських біженців у ЄС. На початок 2025 року у країні перебувало приблизно 1,17 млн українців із тимчасовим захистом.

За словами Дворнікової, цей показник є найвищим серед країн Європи.

«Від 2023 року кількість українців у Німеччині збільшилася на близько 350 тис. осіб. Це свідчить про стабільну адаптацію та активне користування системою соціальної допомоги. Для Німеччини така кількість людей означає суттєве навантаження на медичні, освітні та житлові ресурси», – додала вона.

Польща посідає друге місце за кількістю українців із тимчасовим захистом – близько 993 тис. осіб на початок 2025 року. Процес інтеграції у польське суспільство триває активно.

«У Польщі ми бачимо зміну фокусу з гуманітарної допомоги на соціально-економічну інтеграцію. Приблизно 45% українців вже мають постійну роботу або активні перспективи працевлаштування. Це свідчить про зменшення навантаження на державні програми підтримки та зростання самостійності українських родин. Відповідно, ймовірність їх повернення в Україну значно зменшується», – пояснила Дворнікова.

У Франції у 2025 році видали 384 230 перших дозволів на проживання, що на 11% більше, ніж у 2024-му. Структура дозволів також зазнала змін:

• 118 тис. – з освітніх підстав;
• 92,6 тис. – з гуманітарних причин (зростання на 65%);
• трудових дозволів видали на 13% менше.

За словами Дворнікової, у Франції, як і у Польщі, фокус переміщається з короткострокової допомоги на довгострокову адаптацію.

«Зростання числа освітніх і гуманітарних дозволів свідчить, що більшість людей планує залишатися у країні більш ніж на рік», – пояснила вона.

У загальноєвропейському масштабі спостерігається тенденція до зменшення темпів приросту українців під тимчасовим захистом та одночасного збільшення частки тих, хто прагне інтегруватися на довгостроковій основі.

«Раніше щомісячне зростання нових прибуттів у ЄС становило 2-3%, тоді як у 2025 році цей показник не перевищує 1%. Це підтверджує стабілізацію потоків та зміну характеру міграції. На жаль для України, дедалі більше родин виключає можливість повернення додому», – підсумувала експертка.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що попри триваючу війну, тема майбутніх виборів в Україні вже активно обговорюється у суспільстві. У парламенті створили сім робочих груп, які займаються розробкою нового виборчого законодавства. Цей процес не залишає осторонь мільйони українців, що перебувають за кордоном і цікавляться, чи матиме їхній голос реальну вагу.

Читайте також: Чотири роки «відновлення»: як будинок у селі Мила подорожчав майже до 90 мільйонів гривень

Фото: НАН України

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.