За новорічним столом у свекрухи мій чоловік неочікувано дістав конверт і простягнув мамі.

— Тут авіаквитки в Єгипет, ти ж так мріяла про море. Готель заброньовано. До Варшави квитки на автобус.

Я ледь не впустила виделку з салатом. Перша думка — це жарт, але погляд чоловіка говорив серйозно.

— До Варшави? На автобусі? На море в Єгипет? Готель заброньовано?  — обережно перепитала я, щоб переконатися, чи я все правильно зрозуміла.

Інна Максимівна вже розгорнула конверт і захоплено читала роздруківки з туристичної агенції.

— Ой, синку, це така несподіванка! Ти просто чудо! — вона аж світилася від щастя.

А я сиділа мовчки, намагаючись оговтатися і приховати справжні почуття. У голові крутилися думки: наші діти доношують чужий одяг, ми економимо на всьому, живемо на орендованій квартирі, а тут – квитки в Єгипет.

Того вечора, коли всі розійшлися, я наважилася поговорити з Максимом.

— Максиме, як ти міг таке зробити, навіть не обговоривши зі мною? У нас грошей не вистачає, а ти купуєш мамі подорож на сонячний пляж?

— Олю, мама все життя мріяла побачити море. Вона заслужила це.

— А ми? Ми теж заслуговуємо на нормальне життя! Наші діти заслуговують на нові речі, а не на недоношений одяг.

Максим мовчав якийсь час, а мені здалося що вічність.

— Я не збираюся сперечатися, — нарешті сказав він. — Я прийняв рішення, і я його не зміню.

— Ти навіть не хочеш подумати про те, як це вплине на нас?

— Усе буде нормально, — відмахнувся він.

Ця розмова ні до чого не привела. Ми розійшлися спати, але я довго лежала, не в змозі заснути. І хоч минуло вже два дні, а я так і не знаю. як поводитися тепер з чоловіком і його мамою.

Джерело