Верховна Рада готується розглянути урядовий законопроєкт № 14327, який офіційно покликаний інтегрувати Україну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), однак на практиці створює систему жорсткого фінансового нагляду. Про це пише «Судово-юридична газета».

Документ передбачає формування глобального реєстру банківських рахунків громадян, суттєве розширення доступу силових структур до цих даних та запровадження інституту «фінансових викривачів», повідомляє «Судово-юридична газета» 13 березня.

Приєднання до SEPA відкриває доступ до ринку з понад 500 мільйонами потенційних клієнтів. Це означає, що транскордонні перекази – наприклад, до Італії чи Німеччини – стануть майже миттєвими і з нульовою комісією, аналогічно до переказів між рахунками в українських банках.

Законопроєкт, підготовлений Кабміном та зареєстрований 23 грудня 2025 року, подається як технічний крок перед подачею заявки до Європейської платіжної ради. Проте його впровадження супроводжується значними регуляторними змінами всередині країни.

Найрезонанснішою новацією є створення Реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Хоча система не показуватиме точні залишки чи вміст комірок, вона фіксуватиме, у якому банку, коли і який рахунок або сейф відкрив громадянин.

Автоматизований доступ до реєстру отримають:

• Державна податкова служба (ДПС);
• Держфінмоніторинг;
• НАБУ, ДБР, СБУ, Національна поліція;
• Органи прокуратури;
• Виконавча служба та приватні виконавці.

Зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» фактично ліквідують банківську таємницю для цього кола відомств. Крім того, банки зобов’язані передавати Мінфіну інформацію про рахунки, операції та баланси осіб, що отримують або претендують на державні виплати.

Документ вводить Реєстр кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) трастів та аналогічних утворень. Бізнес мусить розкривати довірчих власників, засновників і вигодоодержувачів іноземних компаній.

Санкції за порушення:

• Завідомо недостовірні дані про КБВ – 510 000 грн;
• Несвоєчасне подання інформації – 170 000 грн.

Копія паспорта бенефіціара має бути засвідчена не раніше ніж за три місяці до подання.

НБУ отримує право діяти «негайно та публічно», публікуючи інформацію про штрафи, обмеження або анулювання ліцензії протягом 5 робочих днів.

Законопроєкт передбачає інститут «викривача у сфері запобігання та протидії легалізації доходів». Працівники отримують трудовий імунітет, а презумпція вини перекладається на компанію, яка повинна доводити відсутність помсти. Статус викривача поширюється на нинішніх і колишніх співробітників, а також кандидатів на посади.

Водночас експерти та юристи критикують законопроєкт:

• Дані зберігатимуться лише 5 років, порушуючи закон «Про публічні електронні реєстри»;
• Дискреційні права ДПС можуть породити корупційні ризики;
• «Фінансові викривачі» не отримають грошової винагороди, на відміну від антикорупційних;
• Презумпція вини роботодавця може спровокувати лавину безпідставних позовів;
• Використана термінологія («спільник») не існує в Кримінальному кодексі.

За обгорткою швидких і дешевих платежів SEPA ховається механізм жорсткого фіскального та силового нагляду. Ухвалення законопроєкту означатиме кінець класичної банківської таємниці: активність будь-якого громадянина стане доступною для десятків держорганів одним кліком.  Для бізнесу це нові штрафи від 170 000 до 510 000 грн і високий ризик зловживання статусом «викривача».

«Київщина 24/7» також повідомляла, що 21 липня працівники СБУ без офіційного попередження, передбаченого чинним законодавством, з’явилися до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) з перевіркою на предмет дотримання законодавства щодо державної таємниці. 

Читайте також: Разом зі снігом зійшли й дороги: після зими на ремонт в Україні потрібно 52 млрд гривень

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.