Сержант Олексій з позивним «Алєкс» міг поїхати працювати до Лондона, але після початку повномасштабного вторгнення добровільно став до війська.

Сьогодні він — командир бойової машини БМ-21 «Град» у 148-й окремій артилерійській бригаді.

Історію бійця оприлюднили у 148-й окремій артилерійській Житомирській бригаді ДШВ.

До війни Олексій уже мав підготовлені документи для виїзду за кордон, пройшов співбесіду і планував виліт. Однак після перших місяців обстрілів і бомбардувань вирішив залишитися.

«Подивився на все це — і совість не дозволила сидіти вдома. Пішов до військкомату», — згадує він.

Спочатку — навчання, далі служба у 95-й бригаді. Згодом його реактивна батарея увійшла до складу 148-ї бригади. Після підготовки сержантів він працював на САУ «Паладін» на Запорізькому напрямку, виконуючи контрбатарейні завдання.

Згодом повернувся до свого підрозділу і став командиром БМ-21 «Град».

Один із бойових епізодів він згадує як момент, що змінив ставлення до життя. Після залпу поруч із позицією розірвався ворожий снаряд — уламки посікли техніку, але жоден із шести військових не постраждав.

«Снаряд прилетів просто між машинами. І нікого не зачепило. Це було диво», — каже військовий.

За його словами, на війні головне — повна концентрація під час виконання завдання.

Попри службу, Олексій постійно думає про родину — дружину і двох дітей. Водночас рішення залишатися на фронті він не змінює.

«Я відчуваю, що приношу користь. Поки від мене є користь — я служу», — наголошує він.

Після війни планує здобути офіцерське звання і повернутися до мирного життя вже з новим досвідом.