Запоpіжжя. Пізно вечором. Сіла в маpшрутку. Поїхавши пару зупинок я почула фpазу від водія, від якої мене почало нестерпно трясти… (ФОТО)
Подаємо мовою оригіналу:
Ну почнем. Довго розвозити не буду. Одразу вибачаюся, якщо когось тегнула не в тему – емоції.
Запоріжжя. Сіла в маршрутку. Поїхавши пару зупинок я почула фразу від водія.
«Как міня заєб*лі ці убєдєшніки»
Думаю, ви розумієте на скільки швидко у мене впала шторка і з недр підсвідомості поповнився словарний запас?
До речі, дуже дякую, єдиному на маршрутку чоловіку, який зреагував трошки пізніше за мене, але підключився. Інші носителі членів, присутні на місці події, не можуть навіть подумки себе так називати.
Повертаючись до нашого барана.
Воно вважає виправданням своїй фразі те, що зранку воно везло аж 12 хлопців по убд.
Воно вважає, що по здоровʼю не підходить рити окопи або херячіть на камазах/кразах по полях. Але ж при цьому, його товста сциклива срака, цілком може займатися такою нєрвной работьонкой, як возити убдшників (сарказм, раптом хто не поняв) і патякати щось і їх бік. При цьому за їх відсутності.
Зі всього тексту цього безполого сущєства, у мене є підозра, что воно чекає на окупанта і дуже велика підозра, що воно цілком може бути пособником окупаційних військ. Катаючись маршрутом, така можливість цілком є. Тому, мені б дуже хотілося, щоб наша неймовірно крутезна служба божа Служба безпеки України перевірили цього ненадійного товаріща.
Ліричний відступ. Сьогодні там була я. Достатньо стабільна емоційно.
Тепер уявляємо на моєму місці:
– військового/ву у відпустці, після поранення, з ПТСР, після втрати побратима/посестри.
– жінку, яка тільки дізналася про загибель коханого. Вагітну жінку. Дівчину, яка тільки вчора вийшла заміж і наступного дня втратила. Тощо.
– стареньку маму або тата. Або обох. Які їдуть з опізнання. Або з військомату (який не є душевною, допомагаючою інстанцію, якщо нема людей, що їх боляче пхнуть)
Уявили?
Я розумію, що таких кнурів багато. Я розумію, що маленьких крисок ще більше (отих, хто мовчки сиділи в маршрутці).
Але з ними треба щось робить. До того, як наші повернуться. До того, як хтось замоче якогось чергового бика і сяде через подібну істоту. До того, як спрацює карма, Всесвіт і Боженька. Розумієте?
Ми є тил. Я знаю, що у мене бульбашка в фб і більшість зробила б так само, а може і ефективніше.
Я змогла тільки зняти цю бидлоту, хоча, як бачите, воно чогось не дуже цього бажало.
Тепер я дуже прошу, підсказати, хто у нас займається подібними істотами, бо я трошки випала, на жаль. Буду вдячна за теги та розповсюдження.
4.08.2023.
18.00-18.20 приблизно по часу
Маршрут 75,
Номери ар 5617 ес
Копіювати