6 Гру, 14:08
Скандал у державній енергетичній компанії «Енергоатом», пов’язаний із матеріалами НАБУ, у яких фігурують колишні міністри Герман Галущенко та Світлана Гринчук, знову підняв дискусію про те, чи можуть нинішні зарплати топчиновників ефективно стримувати корупційні ризики. Про це пише видання hromadske.
У жовтні 2025 року колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук задекларувала до оподаткування 158 335 грн, а після всіх податків отримала 121 933 грн. Для порівняння, середня зарплата по країні наразі становить 26 623 грн до вирахування податків.
Прем’єрка Юлія Свириденко у 2024 році на посаді першої віцепрем’єрки — міністерки економіки отримала загалом 1,2 млн грн, що в середньому становить близько 100 тис. грн на місяць. Ще понад 3 млн грн їй принесла викладацька діяльність у Київській школі економіки.
Її попередник на посаді прем’єра, Денис Шмигаль, задекларував річний дохід у 1,16 млн грн, або приблизно 97 тис. грн на місяць. Основний додатковий дохід його родини формував бізнес дружини, який приніс понад 7,4 млн грн.
Міністр фінансів Сергій Марченко за рік заробив 1,4 млн грн. Економісти відзначають, що фахівець такого рівня у приватному секторі міг би претендувати на посаду фінансового директора великої компанії з річним доходом від 90 до 180 тис. доларів. У деяких корпораціях топменеджери отримують ще більше – до пів мільйона доларів на рік.
Позиція експертів щодо підвищення зарплат державних службовців
Ідея збільшення оплати праці у держсекторі почала серйозно обговорюватися після Революції гідності, коли до міністерств почали приходити фахівці з бізнесу. Для багатьох з них державні оклади виявилися значно нижчими за зарплати, до яких вони звикли у приватному секторі.
Гліб Вишлінський із Центру економічної стратегії наголошує, що держава повинна конкурувати за висококваліфікованих фахівців і пропонувати їм оплату, близьку до ринкової. За його словами, у воєнних умовах справедливий рівень зарплат для ключових посадових осіб становить 200–300 тис. грн «чистими».
«Загалом зарплати вищих ешелонів влади повинні бути порівнянними із заробітками у приватному секторі за аналогічного рівня відповідальності. Міжнародний досвід показує, що державні оклади можуть бути трохи нижчими — приблизно на 20%», – додає Вишлінський.
Колишній виконуючий обов’язки міністра економіки Павло Кухта вважає, що низькі оклади відлякують професіоналів та сприяють появі некваліфікованих кадрів.
«Питання зарплат урядовців – це не лише запобігання корупції, але й забезпечення компетентності кадрів. На низькі оклади приходять некваліфіковані люди, що призводить до неефективної роботи держави. Вважаю, що заробітна плата вищих урядовців повинна відповідати рівню корпоративного сектора. Краще мати менше чиновників, але висококваліфікованих та добре оплачуваних. До того ж існують великі витрати, пов’язані з деклараціями та юридичним супроводом», – пояснив Кухта.
Доцентка Київської школи економіки Ганна Вахітова оцінює «справедливий» рівень зарплат для міністрів у 10–20 тис. доларів на місяць.
«Ці люди мають значні витрати: приватна школа для дітей, страховка, забезпечення родини. Особа, яка йде у державний сектор, не повинна компенсувати ці витрати зі своїх заощаджень», – зазначає експертка.
Водночас вона підкреслює, що порівнювати зарплати чиновників виключно з приватним сектором не зовсім коректно. Важливо знайти баланс між оплатою праці топпосадовців та доходами більшості громадян.
Витрати держави на утримання апарату
У 2025 році середній оклад у центральних органах влади становить 62,6 тис. грн. Найбільше отримують у НКРЕКП — понад 102 тис. грн на місяць, у НАЗК середня зарплата — близько 96 тис. грн, керівники ж можуть отримувати до 337 тис. грн.
В Україні працюють близько 200 тис. державних службовців. Утримання апарату за нинішніх зарплат обходиться бюджету приблизно в 150 млрд грн на рік, або близько 3% загальних видатків на 2026 рік.
У Верховній Раді знову обговорюють обмеження зарплат для держслужбовців. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев та спікер парламенту Руслан Стефанчук пропонують встановити верхню межу у 80 тис. грн на місяць. Відповідну поправку планують внести до держбюджету-2026, однак вона не стосуватиметься оборонного сектору.
Попередній досвід: у 2020 році під час пандемії обмежили зарплати держслужбовців до 47 тис. грн, але обмеження згодом скасували через судові оскарження.
Економіст Case Ukraine Володимир Дубровський називає такі пропозиції популістськими.
«Це популізм. Подібне вже пробував експрем’єр Яценюк, і це не спрацювало. Люди дедалі більше вважають, що чиновники крадуть. Головне – підкреслювати, що урядовці живуть лише на офіційні доходи. Те, що вони заробляють більше за середнього громадянина, природно: це талановиті фахівці, які виконують важливу роботу», – зазначає Дубровський.
Депутати від «Слуги Народу» Галина Третьякова та Віталій Безгін не підтримують ідею обмеження у 80 тис. грн, але пропонують змінити систему оплати праці, щоб робота місцевих депутатів перестала бути волонтерською. Верховна Рада вже обмежила надбавки і премії топчиновників до 30% від базової зарплати.
За словами Безгіна, додаткові виплати мають залежати від конкретних результатів роботи. При цьому зарплата військових посадовців повинна бути втричі вищою за виплати публічних службовців на політичних посадах.
Питання оплати праці загострилося на фоні відключень електроенергії та затягування мирних переговорів, що підвищує суспільний запит на ефективність роботи керівників державних органів та компаній.
«Ви не можете отримувати великі зарплати, якщо державна компанія не забезпечує базові послуги. Наприклад, у енергетичному секторі, якщо область чи місто залишилися без світла, зарплата повинна переглядатися», – заявив колишній заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань.
Екскерівник «Оператора ГТС України» Сергій Макогон додає, що ринковий рівень оплати праці у енергетичній сфері дозволяє утримувати професійну команду, без якої неможлива стабільність критичної інфраструктури.
Зарплати депутатів та президента
На початку року нардеп Ярослав Юрчишин повідомив, що середня зарплата депутата – трохи понад 40 тис. грн. Деякі парламентарі живуть за рахунок «сірих» доплат від бізнесу.
Нардеп Микита Потураєв отримує 70–100 тис. грн на місяць із додатковими виплатами. Віталій Безгін визнає, що зарплата депутатів не відповідає обсягу роботи, але підвищувати її без поліпшення добробуту громадян недоцільно. Він підтримує збільшення зарплат президента, прем’єра та голови парламенту до рівня членів наглядових рад (300–900 тис. грн на місяць).
Президент Володимир Зеленський отримує найменший оклад у вищому керівництві — 28 тис. грн на місяць. Це можливо завдяки його попереднім доходам у бізнесі.
«Зеленський може дозволити собі працювати майже на волонтерських засадах. Але якщо обирати не багатих людей, а звичайних громадян, то для нових президентів ці гроші будуть недостатніми», – пояснює Дубровський.
Досвід інших країн
У Польщі президент отримує близько 20 тис. злотих «чистими» (4,8 тис. євро), прем’єр – 20,5 тис. злотих до податків (4,9 тис. євро), його заступники – 18,3 тис. злотих (4,4 тис. євро), міністри – 17,8 тис. злотих (4,3 тис. євро). Польські урядовці можуть додатково заробляти як депутати чи члени комітетів.
Депутати Сейму отримують базовий оклад 12,8 тис. злотих та добові близько 1 тис. євро. Є поділ на «професійних» і «непрофесійних» депутатів: перші повністю присвячують себе роботі у парламенті, другі можуть вести бізнес і отримують лише добові.
Колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта вважає, що Україні варто дозволити парламентарям і урядовцям зберігати бізнес, як у США чи Європі, щоб зменшити залежність від державних зарплат і зняти напруження щодо доходів чиновників. Ексзаступник міністра інфраструктури Віктор Довгань пропонує орієнтуватися на досвід польського парламенту.
У Німеччині колишній канцлер Олаф Шольц отримував 30 140 євро на місяць, члени уряду — 20–25 тис. євро. Нинішній канцлер Фрідріх Мерц — 30 400 євро. Депутати Бундестагу — 11 833 євро при середній зарплаті 4 358 євро.
В ЄС єврокомісари заробляють близько 25 тис. євро на місяць, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – понад 335 тис. євро на рік (приблизно 28 тис. на місяць), а депутати Європарламенту – 8 517 євро. Навіть нижчі службовці ЄС починають із 3–5 тис. євро.
Рекорд у світі належить прем’єр-міністру Сінгапуру Лоуренсу Вонгу, який заробляє близько 1,7 млн доларів на рік. Для порівняння, річний оклад президента США Дональда Трампа становив 400 тис. доларів.
«Київщина 24/7» також повідомляла, що у 2025 році мінімальна заробітна плата в Україні залишилася на рівні 8 000 грн, що є менше, ніж фактичний прожитковий мінімум, який становить понад 10 600 грн. Уряд заявив, що не буде підвищувати мінімальну зарплату протягом наступних трьох років. Це може призвести до поглиблення бідності серед працюючих громадян і подальшої тінізації ринку праці. Зараз, за даними Державного центру зайнятості, понад 1,5 млн українців отримують мінімалку, працюючи на посадах, де зарплата лише трохи перевищує 8 тис. грн.
Читайте також: Іспанія долучилася до відновлення Бучанської громади: AECID допоможе завершити будівництво амбулаторії в Бабинцях
Фото: Олеся Пинзеник
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.
