Президент України Володимир Зеленський прокоментував свої стосунки з російським керівником Володимиром Путіним та пояснив, як особисті емоції можуть співіснувати з необхідністю шукати шляхи завершення війни.

Про це глава держави сказав в інтерв’ю виконавчому редактору Politico Germany Гордону Репінські.

Запитання про особисте ставлення

Під час розмови журналіст прямо запитав президента, чи відчуває він ненависть до російського лідера.

Зеленський відповів коротко і відверто:

“Звичайно. Я думаю, ми ненавидимо один одного”, – сказав президент.

Таким чином глава держави фактично підтвердив припущення, яке раніше висловлював президент США Дональд Трамп щодо особистих відносин між двома лідерами.

Чи можливий мир попри особисту неприязнь

Водночас Зеленський наголосив, що питання миру не залежить від особистих симпатій чи антипатій між керівниками держав.

“Ніхто не каже, що потрібно подружитися. Ніякої дружби – він вбивця. Він намагався окупувати нас і вбив багатьох людей. Ми відповіли – і він втратив багато військових. Таке ставлення цілком зрозуміле. Але нам потрібен мир. Мир – це не питання емоцій. Ненависть – це про емоції”, – сказав Зеленський.

Президент підкреслив, що будь-які переговори про завершення війни мають практичний характер і не пов’язані з особистими відносинами.

Мир як політичне рішення

За словами глави держави, мирний договір — це передусім юридичний і політичний документ, який має на меті припинити бойові дії та забезпечити людям можливість жити в безпеці.

“Саме тому це наш пріоритет. Це не стосується особистих стосунків, це не стосується особистостей”, – додав президент.

Зеленський підкреслив, що головним завданням для України залишається досягнення справедливого миру та гарантій безпеки.

Експерти у сфері міжнародної політики зазначають, що навіть у найгостріших конфліктах переговори часто відбуваються між лідерами, які мають глибокі політичні чи особисті суперечності.

Історія міжнародних відносин показує, що мирні домовленості нерідко укладаються між сторонами, які раніше перебували у відкритому протистоянні. Саме тому ключову роль відіграють не особисті почуття, а політичні інтереси, безпекові гарантії та міжнародні домовленості.

У випадку України питання миру залишається одним із центральних у міжнародному порядку денному, а будь-які можливі переговори потребуватимуть складних дипломатичних рішень.