Я, правду кажучи, не дуже хотіла розповідати про свою сестру, адже я не з тих людей, які виносять, як кажуть в народі, сміття з хати. Але до мене вона не хоче прислухатися, каже, що я не права, коли я кажу, щоб вона не поступалася своєму чоловікові.

Тому я до останнього вірю, що вона, почувши поради інших людей, зрозуміє, що я таки мала рацію.

Я не можу сказати, що в моєї сестри дуже важке життя, адже я історій багато чула різних, де дійсно не позаздриш героїням, але дуже чітко бачу, що ситуація в сім’ї сестри погіршується, а вона сама ніяк не може прийняти правильне рішення.

Тому я дуже сподіваюся, що вона прислухається до інших людей, які розкажуть, як вони живуть з чоловіком і чи є в них такі самі проблеми в житті.

Моя рідна сестра Людмила вийшла заміж за Дмитра майже рік тому. Живуть вони непогано, я нічого не можу сказати недоброго тут.

У моєї сестрички завжди була гарна робота, вона дуже прагнула кар’єрного зросту, і вона добре заробляла. Дмитро теж дуже гарно прилаштований, його зарплаті часто знайомі та друзі заздрять.

Жила сім’я моєї сестри добре: на все грошей вистачало, в кожного своє авто, квартира ще від батьків дісталася, тому для них це було справжнім подарунком долі, адже багато молодих сімей змушені орендувати окреме житло для себе, а це дуже непросто, адже більшу частину коштів ти маєш віддати чужій людині, а на життя вже й не так багато залишається.

Тому вони насолоджувалися життям, багато часу приділяли одне одному. Подорожували та відпочивали самі та з друзями часто.

Рекламне зображення
Та згодом Дмитрові перестало подобатися таке життя. Він часто докоряв Людмилі, мовляв, тебе вдома постійно немає, я приходжу о восьмій годині вечора, хочу повечеряти щось смачненьке, відпочити, а ти приходиш о дев’ятій вечора з роботи сама.

Нічого не встигаєш вдома робити, що роблять інші жінки: ні їсти приготувати щось нормальне, постійно у нас напівфабрикати якісь, ні прибрати в квартирі по-людськи. А раненько знову на роботу треба бігти. Я розумію, що це важко, але ж це теж не діло зовсім

Людмила відразу спокійно намагалася пояснити Дмитрові, що вона не домробітниця, йти з роботи не буде, адже теж має право будувати собі кар’єру і жити насиченим життям.

Жінка пояснила, що в житті буває по-різному, а раптом Дмитро захоче розлучитися з часом, і залишить її. Що їй тоді робити, адже ні роботи, ні кар’єри не буде, вона залишиться просто ні з чим, якщо всі роки сидітиме вдома та готуватиме борщі. Це вже перевірено не однією жінкою.

Мама Дмитра, свекруха моєї сестри, свого часу розлучилася зі своїм чоловіком, адже йому теж не подобалося таке життя, що жінка постійно працює і у неї залишається мало часу на дім та сім’ю, вони тоді розлучилися. Тому свекруха стала радити Людмилі:

– Дитино, залиш ти ту роботу. Я свого часу не послухалася свого чоловіка, не поступилася йому і що я виграла? Дитину ростила сама, батька не було поряд з сином, своє особисте життя не влаштувала, син одружився, а я ось, живу одна на старості років. Хіба щастя в роботі тій, де ти кожен день пропадаєш з ранку до ночі?

Людмила не знає, що робити. Вона хоче послухати чоловіка і свекруху і зберегти щасливу сім’ю, адже чоловік і ображатися став останнім часом.

А я кажу, що чоловік теж має поступатися своєю роботою і вечерю готувати, і в хаті прибирати. Прошу її, щоб вона не кидала хорошу роботу, адже потім такої не знайде, та коли роками вдома сидітиме, то й час втратить, потім не влаштується на добру роботу ніколи. А що буде, якщо чоловік залишить її? Невже не так?