Майбутнє України з огляду на реалії війни неможливе без урахування жінок-військових. Про це наголосили під час восьмого Українського жіночого конгресу, який проходив у Києві на початку листопада. На сьогодні у Збройних силах служать 67 тисяч жінок, що є найбільшим показником серед країн-членів НАТО.

Нині наші жінки допомагають формувати майбутнє військової справи в Україні й НАТО, і є вже значні покращення у ставленні до жінок у війську. Та попри це питання гендерної рівноправності залишається актуальним.

Факти ICTV розповідають основні тези дискусій восьмого Українського жіночого конгресу.

Основні тези 8-го Українського жіночого конгресу

Військові жінки – вагома частина українського суспільства. Активні молоді жінки з чіткою патріотичною позицією за допомогою своїх лідерських якостей формуватимуть дискурс розвитку України.

Утім, жінки у війську досі стикаються із гендерною дискримінацією та стереотипами, як-то відсутність форми, або упереджене ставлення командирів. Змін потребують й підходи до реабілітації та відновлення чоловіків та жінок.

Дискримінації у війську зазнають й представники ЛГБТК. Вони просять закон про цивільні партнерства, щоб принаймні мати можливість ховати своїх партнерів, продовжувати виховувати своїх дітей, якщо біологічна мати чи батько загинули.

Жінки в армії й стандарти НАТО

Під час дискусії “Жінки. Армія. НАТО” учасниці Українського жіночого конгресу обговорювали трансформацію ролі жінки в Збройних силах України та виклики, з якими вони стикаються.

За словами міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, одним із важливих викликів для жінок у війську – це просування по службі.

– Ми бачимо дуже багато офіцерів, які на початку війни у 2014 році були у молодших званнях, а зараз вони є командирами щонайменше батальйонів, а то й бригад. У нас, на жаль, немає жодної такої історії серед жінок. Незалежно від того, наскільки вони професійні чи активні, – наголосила міністерка.

На думку заступниці міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганни Гвоздяр, один із важких викликів для жінок на державній службі – є постійний опір. За рік на своїй посаді Ганна Гвоздяр стикнулася з упередженим ставленням, дискримінацією та гендерними стереотипами.

За словами командирки 6-ї Канадської бригади бойової підтримки Крісти Букерт, 52% українського суспільства становлять жінки, тому Україна має створити умови для них, щоб вони були успішними у традиційних і нетрадиційних сферах діяльності.

До речі, Кріста Букерт служила на різних посадах у Королівському полку Канадської артилерійської школи (RCAS), мала досвід в Афганістані, обіймала посаду планувальника операцій у Стратегічному об’єднаному штабі на Близькому Сході та в зоні відповідальності SOF, впродовж 2016-2023 років обіймала низку інших посад. У 2020 році Кріста Букерт отримала звання полковниці, а командування 6 Канадською бригадою бойової підтримки (CCSB) прийняла у липні 2023 року.

За її словами, жінки у війську мають право працювати на будь-якій посаді, якщо вони мають відповідну кваліфікацію.

На думку військовослужбовиці, учасниці російсько-української війни Шарлотти Хмельницької, щоб армія була готова приймати жінок, потрібно запровадити більш доступну військову освіту, мати запит суспільства, щоб жінки були на керівних посадах, а також розвивати жіночу солідарність.

Ветеранка, менеджерка з розвитку громадської організації “Українські ЛГБТ військові за рівні права” Аліна Сарнацька зауважила, що досі є практика, коли жінок не беруть в армію, або пропонують посаду діловода. Вона також наголосила на важливості ухвалення закону про цивільні партнерства. Адже зараз у війську служать багато представників ЛГБТ, які хочуть таких самих прав, як і традиційні сім’ї.

Бойова медикиня, командирка екіпажу медичної евакуації, інструкторка ТССС Тата Айкман заявила, що військову службу треба зробити привабливою для жінок. Коли жінки будуть стояти горою одна за одну – тоді стане більше жінок в армії.

Марія Іонова, співзасновниця Українського жіночого конгресу, заявила, що без створення суспільства турботи, комплексного забезпечення та соціальної підтримки військовослужбовців неможливо зробити службу привабливою. Тому головний фокус уваги має бути на військових.

Керівниця всеукраїнського проєкту Recovery Світлана Гриценко зауважує, що у жінок є сила енергії, яка дає можливість триматися чоловікам та швидше відновлюватися та проходити реабілітацію.

Бойова медикиня Ірина Цибух отримала відзнаку УЖК

Відзнаку Українського жіночого конгресу посмертно отримала бойова медикиня, госпітальєрка Ірина Цибух (позивний Чека). Нагороду передали її мамі – Оксані Цибух. Ця відзнака не лише про героїзм Ірини, а є визнанням лідерства військових жінок.

– З вами сьогодні тут мала бути Іринка. Вона була компетентна у багатьох сферах, але її життя, як і тисячі інших, забрала Росія. Як казала Іринка, смуток за людьми, яких ми втратили, накладає на нас відповідальність. Це відповідальність живих перед мертвими – свідчити про те, що трапилось, і про зло, з яким ми зіштовхнулись. Надскладне завдання для нас з вами – працювати за себе і за них, – сказала Оксана Цибух.

Ірина Цибух розробила власну лекцію щодо важливості пам’яті та вшанування загиблих та активно адвокатувала цю тему.

Ірина Цибух з 2017 року їздила на фронт як парамедикиня. А з початком повномасштабної війни ця робота стала для неї постійною. Ірина загинула у травні 2024 року на Харківщині. Дівчині було 25 років.

– Сила, патріотичність, виховання, краса – справжній еталон сучасної українки. Наша номінантка – це людина, з якою ти готовий йти у найважчий бій. У свої 25 років вона мала попереду дуже тривале життя, натомість обрала неймовірно важкий, але по-справжньому гідний шлях – шлях госпітальєра, шлях захисників і захисниць, – сказала співзасновниця Українського жіночого конгресу народна депутатка Марія Іонова.

Минулого року цю відзнаку вручили вперше – її отримала лікарка та волонтерка Наталя Лелюх.

Фото: Український жіночий конгрес