Минулого року я мав гарну нагоду подорожувати Західною Україною. Сказати відверто, я ще ніде такого не бачив! А от побувати мені вдалось у Тернополі та Івано-Франківську.

Я сам корінний харківʼянин і для мене потрапити в таку українську Україну було дуже незвично, але не менш захопливо. Розповім, що мене вразило найбільше.

Перш за все це гостинність та чемність людей. Таких щирих і простих розмов у Харкові ви не будете мати. Підкорила й річка Дністер. Але особливий відбиток у памʼяті залишить місцева архітектура.

Тут все наче інше, але якесь рідне, своє. Тут зовсім інша Україна, держава в державі. А вулиці як гарно названі: Хвильового, Стуса, Чорновола. Ще тут усі вірять в Бога, і Бог напевно так само вірить у цих людей.

Тут точно запанує розквіт. Тим більше ви ніколи не почуєте тут російську мову. Хіба це не рай для українця? Я переконаний, що потрібно викорінювати в нас оцю російську лжекультуру. Немає кращого ніж своє, рідне!

Коли кожен це зрозуміє і полюбить Україну всім серцем, зануриться в її історію, тоді й зникне корупція та інші проблеми. Немає ще на світі успішної країни, де панує російська мова. Ви про це задумайтесь.

Не можна підпускати ворога близько! А тепер тим більше ми не станемо перед ним на коліна. І покажемо, де його убоге місце.

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]

JuliaG