Зранку Олександр збирався на важливу зустріч, яка мала вирішити долю його нового проєкту. Однак, після кількох теплих днів в січні, прийшли справжні йорданські морози. На термометрі стояло мінус 18.

Він дуже поспішав, бо хотів все встигнути, і провести вечір разом з дружиною. Вони з Мартою лише недавно одружилися, і Олександру хотілося в Святвечір бути з своєю молодою дружиною.

До того ж, Марта попередила, що до них приїдуть її батьки, і просила чоловіка не запізнюватися.

Олександр дуже старався все встигнути зробити, бо знав, що запізнюватися не можна, адже тесть з тещею і так його недолюблюють, все через те, що вони для своєї єдиної доньки хотіли іншого зятя.

З Мартою Олександр познайомився в університеті. Хлопець був найкращим студентом на курсі, і саме своїм розумом він і звернув на себе увагу найкрасивішої дівчини факультету.

Вони почали зустрічатися, але заможні батьки Марти не одобрювали вибір доньки, і все через те, що Олександр був для них занадто бідним.

Він не мав ні квартири, ні машини, та навіть родини не мав. Не про такого зятя вони мріяли, тому і забороняли своїй єдиній доньці виходити заміж за свого однокурсника.

Але Марта була не з боязких, вона таки наполягла на своєму, сказала, що за іншого заміж не вийде, адже кохає Олександра.

Знаючи впертий характер дочки, батьки таки були змушені погодитися, але це аж ніяк не додало їм любові до зятя, вони і далі його не сприймали.

Та Марта вірила, що коли її батьки побачать, який він добрий, розумний і людяний, то змінять своє ставлення до Олександра, тому продовжувала спроби їх помирити, і покликала на Святвечір батьків до себе.

Як не старався Олександр, але в той день все йшло якось шкереберть, спочатку від морозу машина не заводилася, потім він ледь встиг на захист свого проєкту, від якого залежало їхнє з Мартою майбутнє.

Олександр вже сів в машину, щоб їхати додому, як раптом у нього задзвонив телефон. Це була сусідка з села, вона повідомила, що бабусі стало зле, і її вона вже викликала швидку.

Чоловік відразу розвернув машину і поїхав в напрямку села. По дорозі він кілька разів набирав дружину, але Марта не відповідала, бо очевидно була зайнята приготуванням страв на кухні.

Потім Олександру вже було не до дзвінків, бо він якраз встиг разом із швидкою, яка забрала бабусю в лікарню.

Весь вечір Олександр провів із бабусею. А коли глянув на телефон і побачив 20 пропущених викликів від дружини, він зрозумів, що все пропустив.

“Ми так і знали, що ти не гідний нашої доньки, тому можеш більше додому не приїжджати. Речі ми тобі передамо через таксиста”, – повідомлення від тестя не віщувало нічого доброго, а телефон Марти мовчав.

Олександр дуже засмутився, що зіпсував вечір коханій, але залишити бабусю він не міг. Вона ж його виростила, якби не бабуся, Сашко провів би своє дитинство у дитбудинку, адже його батьків рано не стало. Та бабуся зробила все для того, щоб хлопчик залишився вдома.

Ту ніч Олександр провів в лікарні. На наступний день зранку в палату зайшла Марта.

– Ти привезла мені речі? – сумно схиливши голову запитав Олександр.

– Як ти міг таке про мене подумати? Це батьки так вирішили, а не я, – тихо сказала Марта. – Але, коханий, поясни, що сталося?

Олександр розповів дружині про все, і вона лише міцно його обійняла.

– Я так і знала, що мені дістався найкращий чоловік у світі, твоя людяність заслуговує на повагу, а без грошей моїх батьків ми якось обійдемося, правда? – Марта подивилася Олександру в очі.

– Але я не зможу зараз забезпечити тобі ті умови, до яких ти звикла, – Олександра найбільше бентежило те, що він не зможе дати коханій усе, на що вона заслуговує.

Та Марта повідомила про своє рішення, вона заявила батькам, що якщо вони не хочуть бачити в своєму домі її чоловіка, то і її не побачать.

– Ми знімемо квартиру, ми ж обоє працюємо, і грошей нам вистачить. Багато молодих сімей починають саме з цього і нічого, це тільки скріплює їхній союз.

– Я щаслива, що у мене є ти, – сказала Марта. – А все інше ми заробим і купим.

Олександр був неймовірно щасливим від того, що його дружина виявилася такою розуміючою. А найбільше усьому раділа бабуся, бо розуміла, що її Сашку таки пощастило з дружиною, а дружині – з ним. Адже в наш час це велика рідкість, коли людяність і розуміння ціняться більше, ніж гроші і багатство

Джерело