У вівторок, 10 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Андрієм Сколоздрою, Олександром Мащаком, Андрієм Качмариком та Назарієм Коршилівським, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це повідомили у пресслужбі мерії.

Прощання з Андрієм Сколоздрою розпочнеться о 09:30 у церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Сокільниках.

Чин похорону Андрія Сколоздри, Олександра Мащака, Андрія Качмарика та Назарія Коршилівського відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:40, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Андрія Сколоздру, Олександра Мащака та Андрія Качмарика поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), Назарія Коршилівського – на Ряснянському кладовищі, на військовому полі.

Львів’ян закликають долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Біографічні довідки захисників:

Львів’янин Андрій Сколоздра (14.12.1982 – 10.09.2024) навчався у середній загальноосвітній школі №67 міста Львова. Згодом здобув професію техніка-технолога у відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України».

Працював у сфері електрозварювання на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був чесною, доброзичливою та щирою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Понад усе цінував свою сім’ю, любив проводити час із донечками та будувати спільні плани з дружиною. Захоплювався сімейними подорожами, відпочинком на природі, любив ходити в гори, рибалити та цікавився автомобілями.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Луганському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою командира 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України – нагрудним знаком «Честь і Батьківщина» та нагрудним знаком «Ветеран війни».

В Андрія Сколоздри залишилися дружина, дві доньки, мати, брат із сім’єю, друзі та велика родина.

Львів’янин Олександр Мащак (03.10.1986 – 30.10.2026) навчався у середній загальноосвітній школі №67 міста Львова, згодом продовжив навчання у середній загальноосвітній школі №98 міста Львова.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Олександр був щирою, доброю, самостійною та відповідальною людиною. Був турботливим батьком, працьовитим чоловіком, який понад усе цінував родину. Любив риболовлю, умів і любив майструвати, мав хист до ремонтної справи та був справжнім професіоналом у своїй роботі.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 44-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений відзнакою командира 44-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України – нагрудним знаком «За незламність та відданість Україні» та нагрудним знаком «Ветеран війни».

В Олександра Мащака залишилися мати, дружина, син, брат, дядько, тітка, двоюрідні сестри, племінники, похресник та родина.

Львів’янин Андрій Качмарик (19.08.1984 – 31.10.2026) навчався у середній загальноосвітній школі №72 міста Львова. Згодом здобув професію автослюсаря у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».

Проходив строкову військову службу.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був добрим, товариським і працьовитим чоловіком, вправним майстром, завжди готовим допомогти іншим. Цінував спілкування та час із близькими. Любив рибалити, збирати гриби, майструвати й працювати біля дому.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя Сухопутних військ Збройних Сил України, згодом продовжив службу на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України, а пізніше — на Дніпропетровському напрямку у складі 141-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

В Андрія Качмарика залишилися мати, двоє синів, сестра з сім’єю та родина.

Львів’янин Назарій Коршилівський (20.04.1988 – 06.11.2026) навчався у ліцеї №15 Львівської міської ради. Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок».

Працював майстром у вищому професійному училищі №20 м. Львова, зварювальником у регіональній філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця». Також працював у будівельній сфері, займався пасажирськими перевезеннями, а також обслуговуванням автомобілів на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Назарій був розумним, добрим, вихованим та інтелектуально розвиненим чоловіком. Вирізнявся допитливістю, широким кругозором і прагненням до постійного самовдосконалення. Був начитаним, мав різносторонні інтереси та захоплення. Цікавився спортом, космосом, кулінарією, виявляв зацікавленість у релігійній тематиці, читав Біблію та поглиблював свої знання в цій сфері. Любив пізнавати нове, багато читав, навчався та постійно розширював власний світогляд.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 5-го Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

У Назарія Коршилівського залишилися сестра, племінник, друзі та родина.