Кількість кримінальних проваджень за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, в Україні за останні шість років зросла майже у п’ять разів. За даними Офісу Генерального прокурора, у 2025 році було зареєстровано 1 344 таких правопорушення, що у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, та майже у п’ять разів перевищує показник 2019 року. Про це повідомляє Опендатабот.

Водночас зросла й частка справ, які доходять до суду. Якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало лише кожне четверте провадження, то нині — майже кожне друге. У 2024 році до суду передали 49% справ, а у 2025 році — 45%.

За словами радника юридичної фірми Asters Ореста Стасюка, розслідування таких злочинів є складним процесом. Для доведення факту легалізації майна слідству необхідно встановити конкретне джерело походження коштів, простежити їх рух та довести намір приховати або замаскувати незаконне походження активів. Саме через це чимало гучних справ із підозрами у відмиванні коштів згодом закриваються або кваліфікацію за статтею 209 Кримінального кодексу виключають у ході розслідування.

Минулого року правоохоронці опрацювали 3,3 тисячі проваджень про відмивання коштів, понад половину з яких було відкрито ще в попередні роки. До суду передали 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 особи.

Загальна вартість майна, яке фігурувало у справах про легалізацію доходів, становила 12,35 млрд грн. Водночас під арешт потрапили активи лише на 590 млн грн.

«Така різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, і реально арештованими активами є цілком закономірною. Для арешту майна слідству потрібно обґрунтувати зв’язок конкретного активу з імовірним злочином. На початкових етапах розслідування зробити це часто складно або неможливо», — пояснив Орест Стасюк.

Найбільше проваджень відкрила Національна поліція України — 61% від загальної кількості. Ще 16% справ розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% — Державне бюро розслідувань, 7% — Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Держфінмоніторингу становила по 3%.

Водночас за масштабами виявлених схем лідерами стали БЕБ та НАБУ. У провадженнях БЕБ встановлено факти легалізації майна на 5,42 млрд грн, а у справах НАБУ — на 4,56 млрд грн. Разом ці органи виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, що становить 81% від загальної суми.

За перші п’ять місяців 2026 року правоохоронці зафіксували 603 правопорушення за статтею про легалізацію майна. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у 38% таких проваджень було повідомлено про підозру, а до суду дійшла чверть справ.

Експерти зазначають, що зростання кількості проваджень пов’язане не лише з активізацією роботи правоохоронних органів, а й зі змінами законодавства, які набули чинності у 2020 році. Відтоді для розслідування відмивання коштів більше не потрібно спочатку отримувати судове рішення щодо основного злочину, з якого походять активи. Через це стаття про легалізацію майна дедалі частіше застосовується як додаткова кваліфікація у справах про корупційні, економічні та інші тяжкі злочини.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що колишнє керівництво 60-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) укладало фіктивні договори на закупівлю FPV-дронів і коліматорних прицілів, а виділені державою кошти переводило у готівку.

Читайте також: Кадровий дефіцит і «вікна» для ремонту: у Києві назвали проблеми використання поїздів метро як укриття

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.