До кінця 2026 року столиця планує довести потужність когенераційних установок до 200 МВт. Наразі в Києві вже працюють установки сумарною потужністю 60 МВт. Про це в розмові з LB повідомив в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, місто формує систему розподіленої теплової генерації, яка має диверсифікувати ризики. Водночас повністю захистити такі об’єкти від російських атак неможливо.

«Київ створює розподілену теплову генерацію, яка дозволить отримати певну диверсифікацію ризиків. Але треба пам’ятати, що всі об’єкти можуть бути уражені росією», — сказав Пантелеєв.

Раніше місто розглядало можливість встановлення невеликих котелень на базі дворових центральних котельних пунктів. Від цього варіанту зрештою відмовилися через кілька проблем: велику кількість таких об’єктів, складність прокладання необхідних мереж та безпекові ризики.

«Враховуючи, що кожна така котельня розташована просто всередині дворів, удари по них наражають на пряму небезпеку будинки, які в прямому розумінні розташовані через паркан», – сказав посадовець.

Натомість Київ обрав інший підхід — створення об’єктів, які за своїми масштабами та розташуванням дозволяють розподіляти ризики. Їх прив’язують передусім до вже наявної мережі теплопостачання.

Для частини лівобережної частини столиці відповідні рішення реалізує Агентство відновлення. Для Троєщини, яка повністю залежить від однієї ТЕЦ, передбачено окреме рішення.

Пантелеєв зазначив, що створення кожного такого об’єкта передбачає виконання одразу кількох завдань. Зокрема, необхідно працювати з газовою та електричною інфраструктурою, а також системами теплопостачання і водопостачання.

Однією з головних проблем він назвав недостатню спроможність джерел та газотранспортної системи міста.

«В спроможності джерел і в спроможності нашої системи газопостачання. Оскільки основними споживачами газу в Києві було населення, яке використовує газ в певних обмежених обсягах, для цих потреб прокладені мережі низького тиску. А зараз стоїть зовсім інша задача: реконструкція системи газопостачання для потреб розподіленого теплопостачання», – сказав він.

За словами посадовця, терміни реалізації таких робіт можуть суттєво відрізнятися: окремі проєкти вдається виконати за кілька місяців, тоді як інші потребують значно більше часу.

Чому когенерації недостатньо для всієї електросистеми Києва

Попри те, що когенераційні установки одночасно виробляють електроенергію та тепло, лише за їхньої допомоги повністю забезпечити місто електроенергією наразі неможливо.

За рахунок одних лише когенераційних установок збудувати альтернативну систему електропостачання міста поки що неможливо.

Пантелеєв пояснив це масштабами споживання столиці. За його словами, взимку загальне навантаження Києва становило близько 1900 МВт, тобто майже 2 ГВт.

«Поясню: зиму ми проходили з сумарним навантаженням по споживанню міста 1900 МВт, тобто майже 2 гігавата. І цю електроенергію нам давала атомна енергетика, бо, на жаль, цієї зими ми в Києві вже залишилися без власної генерації, виробленої на газу (київських ТЕЦ). Кожна когенераційна установка має потужність 2–3–4,5 МВт. Тобто для того, щоб перекрити наше зимове споживання електроенергії, потрібно зібрати величезну кількість таких КГУ, це вражаючий масштаб… Плюс згадуємо, що вони теж працюють на газу і для їхнього споживання нам треба збудувати ще одну додаткову систему газопостачання (з тими складними вихідними даними, про які ми вже говорили раніше)», – сказав Пантелеєв.

Водночас посадовець назвав кілька переваг КГУ. Серед них — можливість досить швидко запустити установки та їхня економічна доцільність, адже вони одночасно виробляють і тепло, і електроенергію.

Місто планує до кінця року ввести в експлуатацію когенераційні установки загальною потужністю 200 МВт. Наразі вже запущено 60 МВт.

Чому частину установок не встановили до минулої зими

Окремо Пантелеєв прокоментував ситуацію з когенераційними установками, які Київ придбав ще у 2024 році, але частину з них не встигли змонтувати до попереднього опалювального сезону.

«Щось не було змонтовано, десь ще будувалися під них укриття. Ці об’єкти ставилися в укриттях другого рівня, це було абсолютно новим проєктуванням і організації роботи в укритті, і підключення мереж. Ми стикнулися з тим, що цей досвід перший в світі, такого ще не було».

«Київщина 24/7» також повідомляла, що держава виділила майже 3 млрд грн на підготовку Києва до опалювального сезону. Однак ефективність обраної стратегії викликає сумніви через концентрацію зусиль на великих ТЕЦ замість розвитку розподіленої генерації та відсутність затвердженого комплексного плану стійкості.

Читайте також: Розбудова системи резервного теплопостачання в Києві: місто та Агентство відновлення контрактують понад 1,5 ГВт потужностей

Фото: Віталій Кличко

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.