У 2026 році фахівці розпочали роботи з відновлення кількох старих дерев на території Києво-Печерської лаври. Йдеться про три каштани центральної алеї, історичну липу неподалік Нижніх Антонієвих печер та яблуні Чернечого саду. Про це повідомляють у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра».

Роботи проводять арбористи «Ліги арбористів України» в рамках проєкту «Лаврські сади – відродження». Співпраця відбувається відповідно до Меморандуму між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та громадською організацією.

Старі каштани потребують професійного лікування

Центральну алею Лаври прикрашають три каштани, яким, за оцінками фахівців, близько двох століть. Протягом десятиліть дерева не отримували необхідного професійного догляду, тому нині арбористи проводять комплекс робіт для їхнього збереження.

Зокрема, спеціалісти очищають дупла та пломбують їх. Така процедура допомагає захистити деревину від подальшого гниття та не допустити проникнення шкідників.

Голова ГО «Ліга арбористів України» Ігор Яковлєв зазначає, що без належного догляду старі дерева поступово втрачають свою стійкість. Якщо ж втручання відкласти, згодом відновлення їхнього стану може бути значно складнішим і дорожчим.

Через поважний вік каштанів фахівці працюють із кожним деревом окремо. Перед початком необхідних процедур вони оцінюють стан крони, стовбура та кореневої системи, після чого визначають, який саме обсяг робіт потрібен.

Історичну липу відновлюють біля Нижніх Антонієвих печер

Ще одним об’єктом роботи арбористів стала липа, що росте біля Нижніх Антонієвих печер. Точний вік дерева у заповіднику не називають, однак воно є частиною автентичного ландшафту, який сформувався ще в період активного чернечого життя.

Фахівці проводять санітарне обрізання дерева. Із нього прибирають сухі та аварійні гілки, а місця механічних пошкоджень додатково обробляють.

Особливість цієї ділянки полягає в безпосередній близькості до печерних споруд. Через це використання техніки тут неможливе. Значну частину робіт арбористам доводиться виконувати вручну або за допомогою альпіністського спорядження.

Яблуні Чернечого саду омолоджують поступово

У Чернечому саду спеціалісти працюють із яблунями, вік яких становить від 60 до 80 років. Основне завдання — омолодити дерева та продовжити період їхньої продуктивності.

За словами Ігоря Яковлєва, правильно проведене омолоджувальне обрізання може дозволити плодовим деревам залишатися продуктивними ще протягом кількох десятиліть. Водночас важливо не видаляти одразу надто велику частину крони.

Замість радикального обрізання фахівці розподіляють роботи на кілька сезонів. Дерево поступово адаптується до змін, а арбористи відновлюють баланс між його кореневою системою та кроною.

Такий спосіб догляду має допомогти яблуням продовжити плодоношення та краще переносити несприятливі погодні умови.

Роботи зі збереження зелених насаджень проводяться в рамках проєкту «Лаврські сади – відродження». Його реалізацію передбачає Меморандум, укладений між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та ГО «Ліга арбористів України».

Йдеться не про одноразове впорядкування території, а про системний догляд за деревами заповідника. Фахівці мають працювати з насадженнями протягом різних сезонів та спостерігати за тим, як вони відновлюються і змінюються з часом.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві в зеленій зоні на межі Солом’янки й Голосіївського району вирубали цілу ділянку дерев. Вона розташована поряд із «Екопарком Совські ставки», який почнуть облаштовувати одразу після завершення війни, й належить УТОС. Втім, обставини, за яких товариство сліпих України отримало землю, сумнівні, а на порубку дерев вже відреагували у КМДА.

Читайте також: Ледь вижив після далекої мандрівки: на Київщині врятували знесиленого червонокнижного грифа із Німеччини

Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.