Робота на «швидкій» у Києві – це не лише ДТП, важкі травми та критичні стани. Парамедик Єн, який близько року працює на 103, розповів про 24-годинні чергування, велику кількість викликів, пацієнтів із підвищеним тиском та випадки, коли медикам доводиться підійматися пішки на 16-й поверх. Свою історію він розповів в інтерв’ю DOCTOR CHO.

Єн закінчив медичний коледж близько року тому і майже одразу почав працювати в екстреній медичній допомозі. Його робоче місце – у Солом’янському районі Києва.

Тепер у нього три або чотири чергування на тиждень, кожне – тривалістю 24 години. На підстанції, де працює Єн, є дев’ять бригад і стільки ж автомобілів. Залежно від зміни медики заступають на чергування о 7:00, 7:30 або 8:00. Далі починаються виїзди за викликами, які можуть надходити протягом усієї доби.

За словами Єна, роботи в екстреної медичної допомоги не поменшало.

«Викликів не стає менше, їх тільки стає більше», – каже він.

При цьому далеко не кожен виклик пов’язаний із ситуацією, яку люди зазвичай вважають екстреною. Бригади приїжджають до пацієнтів із температурою, підвищеним тиском або загостреннями хронічних захворювань.

Парамедик пояснює, що важке захворювання саме по собі ще не означає необхідності викликати екстрену допомогу.

«Є захворювання, є патологія, вона може бути важкою, але це не є екстрено. Це є звернення через сімейного лікаря, через онколога, через кого ви лікуєтесь, планова госпіталізація і так далі», – пояснює він.

Окремо Єн згадує численні виклики через підвищений тиск.

«Просто тисячу раз я кажу, що на гіпертонічні кризи швидка не має їхати на підвищення тиску. Вони все одно викликають», – каже парамедик.

Водночас він уточнює, що не має на увазі випадки, коли стан пацієнта справді є екстреним. Одним із прикладів непрофільного для «швидкої» виклику Єн називає ситуацію з дитиною, у якої температура піднялася до 39,9 градуса. Бригаді довелося їхати на 10-й поверх.

Мати дитини боялася давати їй жарознижувальні ліки, хоча вони були вдома. У результаті медикам довелося пояснити жінці, як дотримуватися дозування препарату за інструкцією.

«І ти піднімаєшся на 10-й поверх, щоб просто сказати мамі, консультативні послуги надати безкоштовні», – розповів Єн.

Втім, трапляються й зовсім інші ситуації. Парамедик розповідає, що деякі пацієнти після допомоги намагаються віддячити бригаді.

Якось медики приїхали до літньої жінки через сильний біль у спині. Їй надали допомогу та порадили звернутися до невролога. Спочатку жінка пропонувала медикам гроші, а потім сказала взяти хоча б помідор.

Бували й інші варіанти подяки — пацієнти дарували бритви або пропонували медикам чай і каву.

В одному випадку чоловік із гіпертонією після допомоги дав кожному члену бригади по 1000 гривень. За словами Єна, пацієнт знав про свою проблему з тиском, але цього разу сильно перенервував.

«Для мене це типу ого, 1000 грн людина дала. Ну зазвичай там, ну типу взагалі нічого не дають», – розповів парамедик.

Такі гроші Єн називає «чайовими». Він пояснює, що медики спочатку виконують свою роботу, а рішення віддячити чи ні залишається за пацієнтом.

«Ми просто надаємо екстрену медичну допомогу. І людина – це вибір людини. Вона може віддячити чайовими або може не віддячити», – пояснює він.

Ще одна особливість роботи столичної «швидкої» — зарплата. За словами Єна, офіційно він отримує близько 14–15 тисяч гривень. З урахуванням міських доплат сума зазвичай становить 17–18 тисяч.

Окремо можуть нараховуватися премії та оплата переробітків.

«В мене найбільше, що я заробив – це 23 000 грн. Це з додатками, з преміями, це з тим, що я працюю повну ставку», – розповів він.

До фізичного навантаження додаються й побутові труднощі. Зокрема, під час відключень електроенергії бригадам доводиться користуватися сходами, якщо не працює ліфт.

Іноді йдеться про дуже високі поверхи.

«От тобі умовно піднятись на 16-й поверх з обладнанням всім. І ти піднімаєшся», – розповів Єн.

Після цього медикам все одно потрібно оглянути пацієнта, надати допомогу і, за необхідності, організувати госпіталізацію.

Попри всі ці труднощі, парамедик каже, що поки не планує залишати 103. Він майже одразу після закінчення медичного коледжу прийшов працювати в екстрену медичну допомогу.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві завершує лікування 30-річний військовослужбовець Андрій, який отримав опіки майже 90% поверхні тіла внаслідок влучання російського боєприпасу в бліндаж. Наразі він проходить відновлення у Центрі термічної травми та пластичної хірургії Медичного центру столиці.

Читайте також: У Фастові чоловік впав у погріб та не зміг вибратися: на допомогу викликали ДСНС

Фото: з відкритих джерел, Єн

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.