Прийдешня зима 2026–2027 років викликає чимало тривог у суспільстві, адже поєднання аномальних морозів та прицільних російських атак минулого сезону суттєво вдарило по цивільній інфраструктурі. Попри поширення дезінформації та панічних матеріалів у мережі, фахівці зазначають, що реальний стан справ під час нового опалювального сезону залежатиме від взаємодії трьох ключових чинників: погодних умов, інтенсивності ворожих обстрілів та фактичного рівня підготовки інфраструктури на місцях. Про це повідомляє Економічна Правда.

Температурний режим безпосередньо визначає рівень навантаження на мережу: за розрахунками енергетиків, кожне зниження температури на один градус нижче норми потребує додаткових 150–200 МВт потужності. За умови помірних температур близьких до нуля дефіцит вдасться покривати за рахунок імпорту з Європейського Союзу, однак тривалі морози нижче -10 °C створять суттєве навантаження на енергосистему та газові сховища. Одночасно з цим найважливішим фактором захисту генерації від балістичного озброєння залишається ефективність систем протиповітряної оборони та наявність необхідного запасу ракет-перехоплювачів.

Не менш критичним викликом є виконання регіональних планів стійкості, які мають забезпечити безперервну роботу систем водо- та теплопостачання в разі аварійних відключень. Наразі середня готовність цих заходів у областях оцінюється приблизно на 50%, що змушує уряд терміново проводити ревізію та прискорювати процес резервування критичних вузлів.

Залежно від розвитку подій експерти виділяють три основні сценарії. За оптимістичного перебігу — з помірною погодою та відсутністю системних руйнувань — країна пройде зиму відносно спокійно лише з можливими нетривалими обмеженнями у вечірні піки. Базовий сценарій передбачає систематичні обстріли та морози до -10 °C, за яких диспетчери будуть змушені застосовувати планові та аварійні графіки відключень від 8 до 14 годин на добу. Найскладніший, песимістичний сценарій можливий у разі поєднання морозів нижче -15 °C та масованих атак, що змусить енергетиків перейти до графіків ввімкнення світла на 4–8 годин на добу.

Водночас фахівці вважають тотальний і безповоротний розвал української енергосистеми малоймовірним завдяки її конструктивній стійкості та зведеному захисту на ключових об’єктах. Найбільш вразливою ланкою залишається теплопостачання великих міст, зокрема Києва, де у разі пошкодження великих ТЕЦ близько чверті житлового фонду може опинитися під загрозою тимчасової відсутності тепла через технічні обмеження міських мереж.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що містобудівний експерт Віктор Глеба висловив критику щодо плану стійкості Києва, який передбачає буріння 147 свердловин у 121 зоні столиці. За його словами, ініціативи не були включені до програми соціально-економічного розвитку міста, а з’явилися в окремому документі.

Читайте також: Найбільшим ризиком для Києва цієї зими буде постачання тепла — народний депутат Сергій Нагорняк

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.