137,5 млн грн на перевезенні безкоштовних вагонів – і це лише один епізод у закупівлях «Київського метрополітену». Поки НАБУ і САП розслідують можливе заволодіння коштами, ми подивилися, як підприємство витрачало мільярди вже у 2025-2026 роках. У масиві – 1 370 лотів на понад 7,1 млрд грн. Майже 41% завершених відкритих торгів мали лише одного учасника, а компанії з одного корпоративного контуру зібрали лоти майже на 793,5 млн грн.

Сотні мільйонів без реальної конкуренції, ціни, що зростали навіть у євро, та контракти з авансами до 95%. Хто отримує великі закупівлі столичного метро і на яких умовах – детальніше у новому випуску рубрики «Вражаюча закупівля» ІА «Київщина 24/7».

137,5 млн грн на безкоштовних вагонах – і питання, що сталося далі

15 вересня 2026 року НАБУ та САП повідомили про викриття групи, яка, за версією слідства, заволоділа 137,5 млн грн «Київського метрополітену» під час організації доставки до Києва 60 вагонів, безоплатно переданих Варшавським метрополітеном. За даними НАБУ, у 2023 році транспортно-експедиційні тендери виграла заздалегідь визначена компанія, яка запропонувала загальну ціну близько 190 млн грн. Частину грошей, стверджує слідство, переказали реальному перевізнику, а решту, 137,5 млн грн, могли привласнити учасники схеми.

Підозри отримали колишній посадовець метро, троє службовців підприємства, двоє співорганізаторів та директор підконтрольної компанії.

Ця справа стосується закупівель 2023 року. Але після такого кейсу головне питання для платників за проїзд і бюджету звучить простіше: чи стали наступні великі закупівлі метро конкурентнішими й прозорішими? Для відповіді ми проаналізували усі закупівлі за 2025-2026 роки та окремо перевірили найбільших і найцікавіших постачальників у відкритих реєстрах, тендерних документах і журналістських розслідуваннях.

Закупівельна воронка: як 7,1 мільярда перетворюються на зачинений клуб

Загальне вивантаження закупівель «Київського метрополітену» за 2025-2026 роки містить 1 370 лотів із сумарною очікуваною вартістю 7,106 млрд грн. Втім, якщо відсіяти торги, які були скасовані, не відбулися або ще тривали на момент вивантаження (а це майже 2,9 млрд грн), ми отримуємо завершений закупівельний пул: 1 073 лоти на суму 4,225 млрд грн (з яких 2,552 млрд грн припадає на 2025 рік, а 1,673 млрд грн – на дев’ять місяців 2026-го).

Саме в цьому завершеному пулі розкривається головний системний діагноз закупівельного середовища метро:

• Імітація змагальності: Із 740 завершених відкритих торгів з особливостями 303 процедури (40,95%) пройшли з одним-єдиним учасником.
• Тенденція до монополізації: У 2025 році частка торгів з одним учасником становила 38,99%. У 2026 році вона зросла до 44,06% (126 із 286 торгів).
• Сигнал ДАСУ: 29 завершених лотів сукупною вартістю 2,042 млрд грн мають офіційні позначки моніторингу Держаудитслужби. Це майже половина всього завершеного бюджету замовлень.

Коли майже кожен другий тендер стратегічного комунального підприємства проходить без жодного цінового суперника це схоже на сформовану систему допуску «обраних».

Майже 793,5 млн грн в одному корпоративному контурі

Найбільший приватний постачальник у завершеному масиві – чеська S&K Ltd. s.r.o. Дев’ять її лотів мають сумарну очікувану вартість 762,78 млн грн. Це близько 18,1% усього завершеного пулу за очікуваною вартістю. Ба більше, у восьми з дев’яти цих торгів Держаудитслужба відкривала процедури моніторингу. Але це не зупинило конвеєр.

Окремо у квітні 2026 року «Київський метрополітен» провів закупівлю послуг з ремонту пристроїв автоматичного діагностичного контролю буксових вузлів із очікуваною вартістю 30,72 млн грн. Переможцем значиться ТОВ «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП». На перший погляд – інша компанія. Але корпоративні реєстри показують зв’язок: з листопада 2025 року 70% «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» належать фонду «Юджин Кепітал», а Євген Ущека зазначений серед кінцевих бенефіціарів компанії. «Юджин Кепітал», своєю чергою, очолює Ущека, і він має в ньому велику частку.

Разом S&K та «НОЕР-СІСТЕМ ГРУП» у нашому масиві мають лоти із сумарною очікуваною вартістю 793,50 млн грн – 18,78% від усього завершеного пулу. Для закупівель стратегічного комунального підприємства це важлива концентрація, яку не можна розглядати як набір випадкових окремих перемог. Крім того, у восьми з дев’яти цих лотів у BI-вивантаженні є позначка про моніторинг, що дає окремий сигнал для перевірки.

419 тисяч євро за систему: дорожчало навіть без курсової «димової завіси»

Найпоказовіша історія з S&K – системи безперебійного живлення пристроїв сигналізації, централізації та блокування. У червні 2026 року «Київський метрополітен» замовив чотири такі системи на базі німецького обладнання Benning по 419 тис. євро за комплект. «Наші гроші» звернули увагу: кількома днями раніше аналогічні системи в того самого постачальника коштували 387 тис. євро, у квітні – 390 тис., а в січні – 365,5 тис. євро.

Тобто від січневого рівня до червневого ціна в євро зросла приблизно на 14,6%. Порівняно з квітнем – на 7,4%, а з закупівлею кількома днями раніше – на 8,3%. Списати це на девальвацію гривні чи внутрішню інфляцію неможливо, адже розрахунок іде у валюті виробника.

Окремого уваги заслуговує тендер від 22 травня 2026 року на 105,35 млн грн. Торги відбулися взагалі з одним учасником – S&K. Коли ДАСУ вимагала пояснень щодо розрахунку очікуваної ціни, метрополітен відповів, що розіслав запити трьом компаніям і отримав цінові пропозиції: 105,35 млн, 105,39 млн та 107,53 млн грн. Замовник обрав найнижчу.

Але виникає логічне запитання: куди зникли інші два «конкуренти», які охоче подавали кошториси на стадії моніторингу ринку, але не прийшли на сам аукціон? Така поведінка є класичним маркером розписаного сценарію.

Контекст у S&K тягнеться не перший рік. У 2023 році «Наші гроші» писали про закупівлю метро німецьких тягових ланцюгів у цієї ж компанії та порівнювали їх із довоєнними аналогами, фіксуючи кратну різницю в ціні. У 2026 році видання також зазначило, що «Юджин Кепітал» фігурує у матеріалах кримінального провадження щодо можливого відмивання коштів та фінансових махінацій.

Майже пів мільярда на телемеханіку: 95% – до фінального монтажу

Один із найбільших завершених лотів – закупівля активного мережевого обладнання систем телемеханіки. У вивантаженні її гривневий еквівалент очікуваної вартості – 471,44 млн грн. У системі Prozorro закупівля була оголошена в євро: 9,6468 млн євро без ПДВ. Переможцем стала словенська RIKO, d.o.o. із пропозицією 9,328566 млн євро. У торгах брали участь три компанії.

Найбільш незвична деталь – не кількість учасників, а модель розрахунків. Тендерні умови передбачали 50% попередньої оплати після рахунку, ще 45% авансу після повідомлення постачальника про заплановану дату поставки і лише 5% – після підписання акта монтажу та готовності обладнання до введення в експлуатацію. Іншими словами, до 95% вартості могло бути сплачено до фінального підтвердження монтажу і готовності системи.

У документації також було передбачено забезпечення виконання договору в розмірі 5%. Але на тлі свіжої справи НАБУ про виведення 137,5 млн грн через закордонний контракт такі умови перерахування «95% до завершального акта – 5% після» є критичним ризиком.

316,35 млн грн – і конкурентів немає

Ще один мегалот 2025 року – обладнання для резервування і розширення існуючих систем передачі даних та інших технічних засобів. Очікувана вартість – 316,35 млн грн. У закупівлі був один учасник – словенська Kontron, informacijske in komunikacijske rešitve, d.o.o.; у частині даних BI вона відображена під історичною назвою Iskratel. Сама група Kontron підтверджує: Iskratel після корпоративних змін у 2023 році був перейменований у Kontron.

Для технологічно вузьких систем один постачальник може бути наслідком сумісності з уже встановленою інфраструктурою. Але саме тому замовник має особливо чітко показувати, чому технічні вимоги не звужують коло потенційних виробників більше, ніж це об’єктивно необхідно. Коли йдеться про понад 300 млн грн і фактичну відсутність цінового змагання, «спеціалізований ринок» не може бути універсальною відповіддю без детального обґрунтування.

Компанії три роки – контракт на 132,6 млн грн

У березні 2026 року метро оголосило закупівлю апаратури СЦБ із очікуваною вартістю 137,40 млн грн. Переможцем стало ТОВ «АРТІКУС ТРЕЙД» із ціною 132,642 млн грн. Другий учасник  «СЦБ-ГРУП» запропонував лише приблизно на 214,5 тис. грн більше. Різниця між пропозиціями – близько 0,16% від ціни переможця.

«АРТІКУС ТРЕЙД» створили у травні 2023 року. За актуальними даними Opendatabot, компанія має статутний капітал 100 тис. грн, основний КВЕД – неспеціалізована оптова торгівля, а юридична адреса позначена як адреса масової реєстрації разом зі 113 компаніями. У сервісі відображаються лише три її тендерні продажі: 3,06 млн грн у 2024 році, 8,82 млн грн у 2025-му та 137,40 млн грн у 2026-му. Виторг за 2025 рік – 33,74 млн грн.

Тобто ціна договору на 132,64 млн грн майже у чотири рази більша за весь виторг компанії за попередній рік. Це не заборона і не доказ неспроможності: постачальник може мати кредитні лінії, контракти з виробниками, складські запаси або інше фінансування. Але такий стрибок масштабу – класична точка для перевірки походження товару, реального виробника, умов фінансування, ланцюга постачання та ринкової ціни кожної позиції.

Найбільші завершені тендери без реальної конкуренції

В окремих випадках єдиний учасник може бути виправданий специфікою виробника або сумісністю. Але в масиві метро йдеться не про кілька винятків. Найбільші завершені відкриті торги з одним учасником включають 105,35 млн грн на системи безперебійного живлення S&K, 96,26 млн грн на електрообладнання для модернізації ескалаторів від НВФ «СКАД», 56,4 млн грн на заготовки коліс для вагонів метро, 27,28 млн грн на рами вагонів та 24,49 млн грн на проєктну документацію з модернізації телемеханіки підстанцій.

Закупівля НВФ «СКАД» на 96,26 млн грн – показова: Opendatabot відображає одного учасника, а предмет стосується електрообладнання для модернізації ескалаторів. Компанія не є випадковим новачком – вона працює з електророзподільчою та контрольною апаратурою і раніше постачала метро. Саме тому питання тут не «хто ця фірма», а чому на контракт майже на 100 млн грн не виникло жодного цінового суперництва.

Великі недержавні постачальники у завершеному масиві

Примітка: таблиця не включає окремі комунальні/регульовані контракти на кшталт електророзподілу; суми – очікувані вартості лотів із BI-вивантаження, а не фактичні оплати.

1,47 млрд грн на тунелі між «Тараса Шевченка» і «Почайною»

Найбільша процедура у всьому вивантаженні – капітальний ремонт перегінних тунелів між станціями «Тараса Шевченка» та «Почайна». Очікувана вартість – 1,471 млрд грн. Станом на 17 вересня 2026 року тендер ще не був завершений. Київська міська влада повідомляла, що роботи стосуються планового капремонту тунелю, а проєкт отримав позитивний експертний звіт у березні 2026 року.

Саме цей тендер стане тестом на те, чи здатне метро забезпечити конкуренцію на найбільшому будівельному контракті періоду. Після кримінальної справи на 137,5 млн грн, після десятків моніторингів і після статистики, де чотири з десяти відкритих торгів мають одного учасника, суспільний інтерес тут очевидний: хто прийде на торги, наскільки опуститься ціна, які субпідрядники з’являться в договорі і як змінюватиметься кошторис після підписання.

Проблема не в одному «поганому» тендері. Проблема – у повторюваному малюнку

Аналіз закупівель «Київського метрополітену» за 2025-2026 роки показав, що майже 41% завершених відкритих торгів відбулися з одним учасником. Найбільший приватний постачальник зібрав лоти на понад 762 млн грн очікуваної вартості. Разом із пов’язаною через «Юджин Кепітал» українською компанією корпоративний контур сягає майже 793,5 млн грн. На повторюваному обладнанні журналісти фіксували підвищення цін у євро. В одному з найбільших контрактів умови дозволяли сплатити 95% до фінального акта монтажу. А молода компанія з трьома тендерними продажами отримала контракт на 132,6 млн грн – майже вчетверо більше за її річний виторг напередодні.

Кожен із цих фактів окремо може мати легальне та логічне пояснення. Разом вони складають карту ризиків: низька конкуренція, концентрація у повторюваних постачальників, великі аванси, різкі стрибки масштабу підрядників і ціни, які ростуть навіть у валюті. Після історії з безкоштовними вагонами за 190 млн грн держава й місто вже не мають розкоші пояснювати такі сигнали постфактум – коли гроші пішли, а справу відкрили.

Тепер питання не лише в тому, чи є в нових закупівлях кримінал. Питання в іншому: чи зробило керівництво метро все, щоб наступна історія на сотні мільйонів не починалася з тих самих слів – «конкурентів не було», «ціна сформована за комерційними пропозиціями», «гроші перерахували авансом».

Читайте також: 15% «відкатів» не зупинили: як «Київзеленбуд» роздав великі підряди п’ятьом фірмам

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.