Коли виборець 91–го округу відкриває соцмережі свого народного депутата Олега Дунди, перед ним постає масштабна політична картина світу: яку стратегію має обрати Європа щодо рф після війни, що відбувається у країнах НАТО, якими мають бути українсько-польські відносини та як «американське суспільство занурюється в ізоляціонізм».

Але варто цьому ж виборцю відірватися від екрана смартфона й повернутися до  реальності, наприклад, фастівської багатоповерхівки, як масштаб проблем різко змінюється: відключені ліфти, брак укриттів та навіть відсутність громадських вбиралень.

Сім років тому, у 2019 році, виборці 91-го округу (Фастова, Макарівського та Фастівського районів, частини Києво-Святошинського і Сквирського районів) віддали Дунді близько третини голосів і відправили його до парламенту. Колишній директор київської будівельної компанії отримав мандат, публічно обіцяючи організувати роботу на місцях та забезпечити прямий зв’язок із громадами.

У межах рубрики «Час нагадати» ІА «Київщина 24/7» проаналізувала, як сьогодні висока публічна активність народного депутата та голови підкомітету з питань будівництва і проєктування співвідноситься з реальними проблемами його виборців – і що за сім років роботи говорять про діяльність мажоритарника цифри.

Приймальня нардепа

Судячи з публікацій Олега Дунди за останні пів року, його сторінка значною мірою перетворилася на майданчик для політичних оцінок та міжнародної аналітики. Локальні проблеми 91-го виборчого округу в цій публічній комунікації займають помітно менше місця.

Окрему серію дописів депутат присвятив саміту НАТО в Анкарі 7-8 липня, де Дунда був єдиним присутнім українським парламентарем.

Показовою стала його дискусія у Facebook 1 вересня 2026 року. Місцева мешканка звернула увагу нардепа на відключені ліфти у багатоповерхівках Фастова. За її словами, через відсутність обслуговування ними не можуть користуватися пенсіонери, люди з інвалідністю та батьки з дитячими візочками. Жінка закликала депутата втрутитися у розв’язання проблеми в його окрузі.

На пряме запитання про те, чи працює у Фастові громадська приймальня та який у неї графік, Дунда відповів, що сучасні засоби зв’язку дозволяють звертатися до нього напряму.

 «З сучасними засобами звʼязку це не є проблемою поділитись напряму з народним депутатом проблемами в будь-який момент часу, а не чекати аудієнцій, або працювати з місцевими секретарями. От Ви, наприклад прямо зараз спілкуєтесь зі мною, коли вважаєте за потрібне. Цінуйте прогрес», – відповів нардеп.

На це користувачка зауважила, що не впевнена, чи в коментарях із нею спілкується сам депутат, а не його пресслужба.

Втім, питання про громадську приймальню так і залишилося фактично без відповіді. Дунда лише повідомив, що щотижня буває у Фастові.

При цьому можливість написати депутату в соцмережах навряд чи може повністю замінити роботу приймальні: далеко не всі мешканці, зокрема люди старшого віку, однаково активно користуються такими каналами комунікації.

Ще більшу реакцію викликав допис Дунди від 18 червня 2026 року під назвою «Фастів. Наші робочі моменти».

Світлина з фастівського ринку спровокувала хвилю критики в коментарях. Місцеві жителі запитували обранця про стан укриттів у школах та дитсадках, звертали увагу на відсутність громадських вбиралень у центрі міста та прямо закликали депутата долучитися до розв’язання проблем округу.

«… у Фастові, схоже, все стабільно – «робочі моменти» на ринку». Цікаво, чи знайдеться час не лише для фото, а й для проблем громади та соціальної сфери?, – писали місцеві мешканці під дописом депутата.

Звісно, нардеп-мажоритарник не керівник ЖЕКу. Він не має особисто ремонтувати ліфти, облаштовувати укриття чи будувати громадські вбиральні – це зона відповідальності місцевої влади, ОСББ та відповідних адміністрацій.

Однак у парламентаря є інші інструменти впливу: депутатські звернення та запити, законодавчі ініціативи, публічний контроль і можливість порушувати проблеми округу перед органами влади. Для мажоритарника це один зі способів бути тим самим «мостом» між виборцями та державою, який він фактично обіцяв виборцям сім років тому.

Водночас називати Дунду повністю «відірваним» від округу було б некоректно. У його публікаціях за останнє півріччя є й локальні епізоди: депутат був присутній на заході для учнів, які склали НМТ на 200 балів, відвідував молодіжний захід у коворкінгу «Кактус», зустрічався з представниками медичної сфери міста та ветеранами.

«Мовчазний» депутат та 1656 поправок

Офіційна статистика роботи Олега Дунди у Верховній Раді демонструє цікаві контрасти.

За даними аналітичного порталу «Слово і Діло», із 42 зафіксованих обіцянок нардеп виконав 9.

Серед невиконаних – зобов’язання бути присутнім на всіх пленарних засіданнях, підтримувати всі законопроєкти, передбачені передвиборчою програмою, спростити процедуру імпічменту президента, запровадити обов’язкову конфіскацію майна корупціонерів та перезавантажити антикорупційні органи.

Водночас низка обіцянок, які безпосередньо стосуються повсякденних проблем громад, за сім років депутатства так і не отримала статусу виконаних.

Йдеться про покращення якості комунальних послуг, протидію незаконному будівництву та захопленню земель, а також розв’язання проблеми вивезення сміття – вони досі залишаються у категорії «у процесі».

Згідно з аналітикою «Руху Чесно», від початку 2022 року до травня 2023 року Дунда пропустив 35% голосувань.

При цьому активність депутата з парламентської трибуни виглядає значно скромніше за його законодавчу активність на папері.

У парламентській базі, станом на 21 вересня 2026 року, зафіксовано понад 170 документів, у яких Дунда виступає суб’єктом законодавчої ініціативи. Водночас із 2019 року в нього зафіксовано лише сім виступів, причому, що записів на виступ зафіксовано 97.

Значна частина парламентської роботи нардепа стосується містобудування та місцевого самоврядування. Серед ініціатив, у яких долучився Дунда – законопроєкт №5071 щодо містобудівної реформи, №7398 про цивільний захист під час планування та забудови територій, який став законом №2486-IX, а також №14048 щодо прозорості місцевого самоврядування, що став законом №4677-IX.

Водночас більшість законодавчих ініціатив, до яких долучався депутат, стосуються загальнодержавних питань. Рішень, безпосередньо прив’язаних до проблем його округу, у цьому масиві небагато.

З депутатськими запитами статистика ще лаконічніша: в офіційній парламентській базі зафіксовано лише два запити Дунди – обидва до Президента України у 2023 році.

Обидва стосувалися важливої теми – нагородження загиблих Героїв. Однак для депутата-мажоритарника, якого виборці делегували до парламенту представляти, зокрема, інтереси округу, два депутатські запити за сім років доволі низький показник.

Натомість неабияку наполегливість нардеп продемонстрував у 2020 році під час розгляду так званого «антиколомойського закону», покликаного унеможливити повернення неплатоспроможних банків колишнім власникам.

За даними «Української правди», у минулому Дунда працював керівником департаменту в АКБ «ПриватБанк». За відповідний закон депутат не голосував ані в першому читанні, ані в цілому. Натомість подав до нього 1656 поправок, увійшовши до п’ятірки парламентських лідерів за кількістю поданого «поправкового спаму».

Саме цю практику масового внесення поправок «Рух Чесно» оцінює як шкідливу через можливість штучного затягування розгляду законопроєктів.

Увагу громадських організацій привертали й голосування Дунди щодо антикорупційної інфраструктури.

У 2022 році депутат підтримав законопроєкт №7654, який критикували через ризики зриву конкурсу на очільника НАБУ. А 22 липня 2025 року Дунда проголосував за законопроєкт №12414, який, за оцінками експертів та громадських організацій, створював ризики для незалежності НАБУ і САП та посилював їхню залежність від рішень Генерального прокурора.

Ще одне голосування Дунди опинилося у фокусі громадської ініціативи «Голка». Депутат, який нині очолює підкомітет з питань будівництва та проєктування, підтримав законопроєкт №12089. За оцінкою «Голки», документ фактично обмежує можливість держави повертати незаконно відчужені лісові та прибережні землі, якщо з моменту їх вибуття минуло понад десять років.

Офіційна зарплата і валюта готівкою

Фінансовий стан народного обранця – окрема тема для аналізу. Остання декларація Олега Дунди за 2025 рік показує лише одне джерело його доходу – заробітну плату у Верховній Раді у розмірі 821 355 гривень (близько 68 тисяч гривень на місяць).

Водночас у документі зафіксовані значні запаси готівки. Сам депутат задекларував 125 тисяч доларів та 180 тисяч гривень готівкою. Його співмешканка Олена Кроль вказала ще 697 тисяч доларів, 27,5 тисячі євро та 720 тисяч гривень готівкою.

Крім того, нардеп користується автомобілем співмешканки Mercedes-Benz GLE 450 вартістю понад 2,4 мільйона гривень та квартирою у Києві площею 195,9 м². На Олену Кроль також записані апартаменти в Алушті площею 191,6 м².

За сім років роботи у парламенті публічний фокус Олега Дунди помітно змістився.

Судячи з його нинішньої комунікації, локальні проблеми 91-го округу нерідко поступаються місцем великій політиці, міжнародній аналітиці та дискусіям загальнодержавного масштабу.

І поки голова профільного будівельного підкомітету переймається питаннями макрофінансів чи дипломатії, його виборці у Фастові змушені ходити пішки на верхні поверхи через зупинені ліфти та просити звернути увагу на відсутність елементарної інфраструктури.

Зрештою, громадам доводиться переважно самотужки давати лад своєму господарству, спостерігаючи за тим, як їхній представник накопичує значні суми готівки, віддаючи перевагу спілкуванню через соцмережі.

Читайте також: Гучні скандали замість перемог для округу? Чим займався нардеп Галушко 7 років у Раді.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.