У понеділок, 12 жовтня, Верховна Рада ухвалила закон про освітні права національних меншин та корінних народів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Фото згенероване за допомогою ШІ

За відповідний законопроєкт №16119 в цілому проголосували 266 обранців. Документ одразу доручили направити на підпис президенту.

Згідно з текстом закону, державною мовою освітнього процесу незмінно залишається українська. Проте в закладах, де функціонують класи з навчанням мовами корінних народів або нацменшин (чиї мови є офіційними в ЄС), гарантується право використовувати ці мови поряд з українською не лише безпосередньо на уроках, а й під час будь-якого спілкування на території школи.

Відтепер заклади освіти зможуть отримати офіційний статус «закладу національної меншини (спільноти) України». Це стосується початкових шкіл, гімназій чи ліцеїв, у яких понад 50% учнів навчаються мовою відповідної нацменшини.

Надання такого статусу передбачає низку змін у сфері двомовності. Зокрема, у цих школах дозволяється дублювати вивіски та внутрішню службову документацію мовою меншини.

Крім того, за окремою письмовою заявою батьків, офіційні документи про освіту також можуть видавати у двомовному форматі.

Закон встановлює і нові вимоги до керівництва. Відтепер директор або його заступник у школах зі спеціальним статусом нацменшини зобов’язані володіти відповідною мовою поряд із державною.

Зміни торкнуться також формату оцінювання знань. Учні отримають законне право складати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) у перекладі мовою нацменшини чи корінного народу. Винятком залишаються лише предмети мовно-літературної галузі, тестові завдання з яких не перекладатимуть.

Окрім суто мовних питань, школи матимуть змогу розширити власні освітні програми. Вони зможуть офіційно включати до навчального процесу предмети з вивчення національної історії, матеріальної та духовної культури, а також традицій, звичаїв і символіки відповідної меншини.

У пояснювальній записці до документа зазначається, що такі кроки допоможуть створити збалансовану модель освіти, яка поєднає належне вивчення державної мови зі збереженням ідентичності національних спільнот.

Нагадаємо, що на ухвалення цього документа очікували, зокрема, в Угорщині.

Нещодавно стало відомо, що Угорщина погодилася зняти блокування, яке досі не дозволяло Україні перейти до наступного етапу процедури відкриття переговорних кластерів 2 та 3. Посли держав ЄС погодили направлення листів урядам України та Молдови щодо представлення переговорних позицій.

Будапешт протягом кількох місяців блокував затвердження результатів скринінгу для цих напрямків через питання прав угорської нацменшини. Перший переговорний кластер про вступ України Євросоюз офіційно відкрив 15 червня, після чого процес загальмувався через позицію Угорщини.

Законопроєкт про освіту мовами національних меншин зареєстрували в Раді 1 жовтня саме для того, щоб зняти це вето.