Верховна Рада готується змінити правила дострокового припинення повноважень місцевих депутатів і голів громад. На тлі загострення конфлікту між президентом Володимиром Зеленським і мером Києва Віталієм Кличком ці ініціативи викликали побоювання щодо можливого посилення контролю центральної влади над місцевим самоврядуванням. Про це пише Lb.ua.

Місцеві вибори, які мали відбутися восени 2025 року, не провели через повномасштабну війну. Тому обрані у 2020 році депутати й голови громад продовжують виконувати свої повноваження до наступних виборів. Водночас закон передбачає механізми дострокового припинення їхніх повноважень.

За час великої війни посади втратили кілька міських голів. Владислава Атрошенка усунули від керівництва Черніговом після судового рішення, Олександра Мамая — Полтавою після вироку Вищого антикорупційного суду, а Геннадій Труханов припинив виконувати повноваження мера Одеси після указу президента про припинення його громадянства. У Сумах депутати висловили недовіру Олександру Лисенку після його відсторонення судом.

У частині цих випадків рішення оскаржували в судах. Водночас критики центральної влади вважають, що механізми усунення мерів можуть використовуватися і для політичного впливу на громади.

Що змінять нові законопроєкти

Парламент розглядає дві ініціативи, які стосуються відкликання депутатів і голів громад та роботи місцевих рад, що втратили частину депутатського складу.

Законопроєкт №13618, який підтримали за основу ще у 2025 році, передбачає нові правила відкликання депутатів і мерів, зокрема спеціальну процедуру судового оскарження. Комітет Верховної Ради у вересні 2026 року рекомендував ухвалити документ у другому читанні та в цілому.

Одна з ключових пропозицій — призупиняти повноваження відкликаного депутата на час судового розгляду, але не заміщувати його іншим кандидатом до остаточного рішення. Якщо суд визнає відкликання незаконним, депутат зможе повернутися до виконання повноважень.

Документ також передбачає можливість припинення мандатів депутатів, обраних від заборонених партій, без заміщення їх наступними кандидатами. Водночас саме ця пропозиція, за інформацією джерел LB.ua у профільному комітеті, стала однією з причин затримки розгляду законопроєкту в сесійній залі.

Прихильники змін пояснюють їх необхідністю не допустити затягування судових процесів і забезпечити роботу місцевих рад. Критики ж застерігають, що нові правила можуть посилити вплив партійного керівництва на обраних депутатів і голів громад.

Другий законопроєкт — №14405 — стосується місцевих рад, які через втрату депутатів не можуть повноцінно працювати. Його пропонують застосовувати під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення.

Документ передбачає, що кількість голосів, необхідна для ухвалення рішень, рахуватимуть від фактичної кількості депутатів, які залишилися в раді, а не від її повного складу. Водночас така зміна може полегшити не лише роботу ради, а й ухвалення рішення про недовіру голові громади.

Асоціація міст України та окремі народні депутати попереджають, що це створює ризики для місцевого самоврядування. Зокрема, менша кількість депутатів може спростити усунення мерів, які втратили підтримку частини ради.

Чи можуть усунути Віталія Кличка

Конфлікт між центральною владою та командою київського мера триває не перший рік. Нещодавно він знову загострився після того, як Володимир Зеленський розкритикував міську владу за невиконання плану стійкості та анонсував рішення щодо «раціональної зміни алгоритмів управління Києвом».

Кличко у відповідь заявив, що центральна влада «просто хоче його посунути».

Однак процедура дострокового припинення повноважень київського міського голови має свої особливості. За законом «Про столицю України — місто-герой Київ», питання про недовіру меру можуть винести на розгляд Київради за ініціативою щонайменше половини депутатів від загального складу — 60 із 120. Для ухвалення рішення потрібні голоси щонайменше двох третин депутатів, тобто 80.

У вересні 2025 року лідер фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення про дострокове припинення повноважень Кличка. Йому закидали невиконання рішень ради, кадрову політику та відсутність системних рішень щодо укриттів, транспорту й теплопостачання. Однак голосування не відбулося.

Існує також механізм відкликання мера за народною ініціативою. Для цього необхідно провести збори виборців, зібрати понад 365 тисяч підписів — саме стільки голосів Кличко отримав на виборах 2020 року, — а остаточне рішення має ухвалити з’їзд партії «УДАР Віталія Кличка», яку очолює сам мер.

Якщо Кличко втратить посаду міського голови, його обов’язки мають перейти до секретаря Київради. Проте ця посада вакантна з квітня 2025 року, коли Володимир Бондаренко пішов у відставку. Нового секретаря досі не обрали.

Окремо Кличко обіймає посаду голови Київської міської державної адміністрації. Хоча голову КМДА призначає президент, Конституційний Суд визначив, що цю посаду має обіймати обраний київський міський голова.

У 2019 році Офіс президента вже ініціював звільнення Кличка з посади голови КМДА, а уряд погодив відповідне подання. Однак указ про звільнення так і не підписали, а сам Кличко оскаржив подання в суді.

У 2023 році після перевірки укриттів у Києві, зокрема після загибелі людей біля зачиненого укриття в Деснянському районі, уряд оголосив Кличкові догану як голові КМДА.

Яку роль може відіграти військова адміністрація

У Києві з 2022 року працює міська військова адміністрація. Її повноваження перетинаються з повноваженнями КМДА, однак Верховна Рада поки не передавала начальнику КМВА повноваження міської ради та мера.

За законом, це можна зробити за поданням президента. Такий механізм потенційно дозволяє змінити систему управління містом без звичайної процедури дострокового припинення повноважень мера.

У липні 2026 року Зеленський звільнив начальника КМВА Тимура Ткаченка. Відтоді адміністрацію тимчасово очолює його перший заступник Андрій Ткачов.

На тлі нинішньої критики київської влади залишається відкритим питання, чи планує центральна влада змінювати розподіл повноважень у столиці або запроваджувати новий механізм управління.

Водночас усунення Кличка залишається юридично складним завданням: для цього необхідно враховувати окремі процедури щодо посади міського голови та голови КМДА, а також питання повноважень Київради й військової адміністрації.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що столиця України може увійти в майбутній опалювальний сезон із недостатнім рівнем захисту критичної інфраструктури. Наразі рівень підготовки Києва оцінюється орієнтовно у 40%, тоді як на початку розробки планів стійкості у лютому цей показник становив критичні 1,5%.

Читайте також: Київ відстає навіть від прифронтових областей: Зеленський готує невідкладні рішення для столиці

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.