У липні 2026 року російська атака спричинила детонацію боєприпасів на складах у Вишневому, а наприкінці серпня аналогічна трагедія сталася в селі Мила. В обох випадках вибухонебезпечні об’єкти розташовувалися небезпечно близько до житлової забудови. Наслідки виявилися катастрофічними: загиблі, зруйновані вулиці та родини, які за лічені години втратили все, що будували роками.

Та навіть після порятунку від вибухів випробування для постраждалих не закінчилися. Державна програма «єВідновлення», покликана допомогти українцям повернутися до нормального життя, для багатьох перетворилася на тривале очікування обстежень, документів і грошей. А коли компенсацію все ж призначать, її може банально не вистачити ні на відбудову зруйнованого будинку, ні на придбання аналогічного житла. Про це йдеться у розслідуванні Bihus.info.

 Мила: будинки зруйновані, зима наближається, а люди досі чекають на документи

28 серпня російські безпілотники атакували склад боєприпасів у селі Мила Бучанського району. Після влучання розпочалася потужна детонація, яка спричинила масштабні руйнування навколишньої житлової забудови.

За попередніми офіційними оцінками, пошкоджень зазнали понад 200 приватних домоволодінь і 14 багатоквартирних будинків. Спочатку повідомлялося про 38 загиблих. Згодом правоохоронці уточнили кількість жертв – 35 загиблих, ще одна людина вважалася зниклою безвісти.

Для місцевих жителів той день став справжнім жахіттям. Вибуховою хвилею вибивало вікна, руйнувалися стіни та дахи, а уламки боєприпасів розліталися житловими кварталами. Частина будинків перетворилася на згарища. Коли рятувальні роботи завершилися, перед постраждалими постало інше питання: хто і за які гроші відбудовуватиме їхні оселі?

Основним механізмом державної допомоги залишається програма «єВідновлення». Щоб отримати компенсацію, власник пошкодженого або знищеного майна має подати відповідну заяву. Після цього спеціальна комісія повинна обстежити нерухомість, зафіксувати пошкодження та визначити розмір відшкодування. Проте саме на цьому етапі, за словами мешканців Милої, процес почав буксувати.

Станом на середину жовтня комісії ще не завершили обстеження всіх постраждалих будинків. Люди скаржаться на відсутність необхідних документів і невизначеність щодо подальшого відновлення. Тим часом пошкоджені дахи та стіни залишаються під осінніми дощами, а з кожним тижнем ризик додаткових руйнувань лише зростає.

Особливо складна ситуація у Жанни Кравчук. Її будинок стояв навпроти складів боєприпасів і був повністю знищений. Попри неодноразові звернення до місцевої влади, жінка, за її словами, так і не отримала документів, необхідних для подальшого оформлення компенсації.

«По сьогодні немає акта первинної експертизи, які вони нам пообіцяли дати на ознайомлення. В нас була додаткова зустріч минулої суботи з сільською радою. Власне, знову тільки одні обіцянки», – розповіла постраждала.

За словами місцевих, у сільській раді затримки пояснюють значною кількістю пошкоджених об’єктів та нестачею працівників, які мають проводити обстеження. Однак для власників понівечених осель така ситуація створює фактичну пастку. З одного боку, будинки необхідно терміново ремонтувати, щоб урятувати від подальшого руйнування. З іншого — самостійне проведення робіт до належної фіксації пошкоджень може ускладнити отримання компенсації. Тому частина мешканців змушена ризикувати й починати відновлення власним коштом.

Навіть тимчасовий ремонт обходиться у значні суми. Зокрема, одна з місцевих жительок розповіла, що будівельники оцінили лише невідкладні роботи з відновлення частини даху в 108 тисяч гривень. І це гроші, які потрібно знайти вже зараз, не знаючи, коли та в якому розмірі держава компенсує завдані збитки.

Поховала чоловіка й залишилася без допомоги: як постраждалі в Милій виборюють виплати

Після трагедії в Милій організували гуманітарну підтримку. Людям видавали продуктові набори, питну воду та OSB-плити, якими можна тимчасово закривати пошкоджені вікна, дахи й інші конструкції. Крім того, за підтримки ЮНІСЕФ постраждалим надавали грошову допомогу в розмірі 12 300 гривень на людину.

Однак навіть ці виплати дісталися не всім. Жанна Кравчук, яка втратила під час вибухів не лише будинок, а й чоловіка, розповіла журналістам, що не змогла вчасно подати документи на отримання допомоги. Причина була страшною: саме тоді, коли збирали заяви, вона займалася похованням загиблого чоловіка.

Згодом жінка звернулася до організаторів виплат, але почула несподівану відповідь: їй повідомили, що допомогу нібито вже перерахували. У результаті постраждала, яка залишилася без чоловіка та власного житла, за її словами, так і не отримала цих коштів.

Водночас фінансові проблеми – лише частина труднощів, із якими зіткнулися мешканці Милої. За словами Жанни, внаслідок вибухів було зруйновано трансформатор, який забезпечував електроенергією частину будинків. Свого часу обладнання встановлювали за гроші самих мешканців, оскільки енергетична компанія не взяла його на баланс. Після трагедії проблема виникла знову. Як стверджує жінка, компанія відмовилася приймати пошкоджений трансформатор на баланс, через що питання відновлення електропостачання залишилося невирішеним.

Крім електрики, місцеві скаржаться на проблеми з газопостачанням і можливе забруднення води та ґрунту після масштабної детонації боєприпасів. Жанна розповіла, що постраждалим бракує чітких офіційних роз’яснень щодо безпечності води та продуктів, вирощених на присадибних ділянках. Зокрема, люди хочуть знати, чи можна використовувати воду та споживати овочі й фрукти із земель, на які могли потрапити небезпечні речовини.

Окремою проблемою залишається тимчасове житло. Люди, чиї будинки непридатні для проживання, змушені орендувати квартири або переїжджати до родичів. При цьому, за словами опитаних мешканців, витрати на оренду фактично лягають на плечі самих постраждалих. У таких умовах частина родин уже замислюється, чи є сенс узагалі відбудовувати зруйновані будинки.

Один із постраждалих, Олександр, зізнається: отримати житловий сертифікат і придбати іншу нерухомість для його сім’ї може виявитися значно реалістичнішим варіантом.

«По моєму будинку мені не вистачить точно, щоб повністю відновитись, навіть по «єВідновленню». Тому мені простіше буде взяти вже готове, може, далі від Києва, може, менше, але в якомусь уже житловому стані», – пояснив чоловік.

За його словами, родина будувала власний будинок протягом семи років. Тепер повторити цей шлях практично неможливо: для нового будівництва потрібні значні кошти, час і місце, де сім’я житиме весь цей період. Фактично людям доводиться обирати між багаторічною відбудовою власним коштом та переїздом у менше житло, можливо, далеко від місця, де вони прожили значну частину життя.

Вишневе: понад три місяці після трагедії, а питання відновлення досі відкрите

У Вишневому масштабні вибухи пролунали 6 липня 2026 року. Після російського удару на складах поблизу житлової забудови розпочалася вторинна детонація боєприпасів. За даними, наведеними в матеріалі, пошкоджень зазнали понад 250 приватних будинків і 27 багатоквартирних. Повідомлялося про дев’ятьох загиблих унаслідок атаки. Значна частина житлових кварталів опинилася серед руїн. Люди втратили домівки, майно та можливість повернутися до звичного життя.

Попри масштаб катастрофи, перші тижні після трагедії постраждалі провели в невизначеності. Місцева жителька Алла Кучмиста-Кравченко розповіла журналістам Bihus.Info, що комунікація з міською владою відбувалася, однак людям бракувало конкретних відповідей. Постраждалі не розуміли, які саме компенсації їм належать, коли розпочнеться відновлення та чи допоможуть їм із тимчасовим житлом.

Зрештою мешканці вирішили діяти самостійно. Вони створили ініціативну групу та почали звертатися до профільних міністерств, уряду й народних депутатів. Саме після активних звернень, за словами постраждалих, вдалося домогтися додаткової фінансової підтримки. Власникам пошкоджених і зруйнованих будинків міські соціальні служби почали надавати одноразові виплати в розмірі від 15 до 50 тисяч гривень. Інші мешканці постраждалих осель могли отримати від 3 до 10 тисяч гривень. Також постраждалі домоглися запровадження щомісячної допомоги на оренду житла – до 20 тисяч гривень.

Однак і тут не обійшлося без бюрократичних перешкод. Спочатку для отримання коштів людям необхідно було надати нотаріально посвідчені договори оренди. На практиці виконати цю вимогу виявилося непросто. За словами Алли, чимало власників квартир відмовлялися офіційно оформлювати оренду, оскільки не хотіли сплачувати відповідні податки.

У результаті родини, які втратили житло внаслідок вибухів, зіткнулися з новою проблемою: навіть для отримання допомоги на тимчасове проживання їм доводилося долати додаткові перешкоди. Після звернень мешканців міська влада погодила механізм щомісячної грошової підтримки без попередньої обов’язкової вимоги нотаріального посвідчення договорів. Втім, те, що постраждалим вдалося домогтися частини виплат, не вирішило головного питання – відновлення зруйнованого житла.

Понад тисячу заяв на компенсації: скільки людей у Вишневому досі чекають на гроші

Масштаби руйнувань у Вишневій громаді вимірюються тисячами пошкоджених житлових приміщень. За інформацією, наведеною журналістами Bihus.Info, у громаді зафіксували 1255 пошкоджених об’єктів нерухомості. Серед них – 196 приватних будинків та 1059 квартир й інших житлових приміщень. На момент підготовки розслідування мешканці подали 1255 заяв щодо компенсації за пошкоджене майно. Із них 1152 вже розглянули.

Окремо було зафіксовано 117 повністю знищених об’єктів: 101 приватний житловий будинок та 16 квартир або інших житлових приміщень. Щодо знищеного житла постраждалі подали 97 заяв. Із них 52 стосувалися отримання житлових сертифікатів, ще 45 – грошової компенсації. Однак розгляд заяви та реальне отримання коштів – різні етапи.

Хоча частину компенсацій у громаді вже почали виплачувати, багато постраждалих продовжують чекати. За словами опитаних журналістами мешканців, окремі родини лише через три місяці після трагедії почали отримувати рішення щодо своїх звернень. Для власників пошкоджених будинків це означає ще кілька тижнів або місяців невизначеності. Вони не можуть повноцінно планувати ремонт, закуповувати будівельні матеріали чи домовлятися з підрядниками, оскільки не знають, коли отримають кошти.

Водночас далеко не всі постраждалі готові відмовитися від своїх будинків і придбати інше житло. Мешканка Вишневого Наталя, чия оселя вигоріла внаслідок вибухів, категорично не розглядає переїзд за житловим сертифікатом. Жінка хоче відновити будинок, у якому прожила багато років і з яким пов’язане її дитинство.

«Ні, тільки відбудова. Я вже звикла в цьому будинку. Я в цьому будинку живу не один рік. І сюди я приїжджала в цей будинок ще з самого дитинства. Це будинок мені просто рідний. Я не хочу звідси нікуди їхати», – розповіла вона.

За словами Наталі, будинок має особливе значення і для її дітей та онуків. Родина досі не наважується показати наймолодшій дитині знищену оселю, побоюючись, що побачене стане для неї додатковою психологічною травмою. Поки жінка мріє повернутися додому, питання фінансування відбудови залишається відкритим.

500 тисяч компенсації проти 600 тисяч лише за матеріали: чому «єВідновлення» може не врятувати будинки

Навіть якщо постраждалим вдасться пройти всі бюрократичні процедури та отримати компенсацію, залишається ще одна серйозна проблема – її розмір. Державна програма «єВідновлення» передбачає компенсацію за ремонт пошкодженого житла. Для приватних будинків максимальна сума може становити 500 тисяч гривень.

Однак реальна вартість будівельних матеріалів і ремонтних робіт нерідко перевищує встановлені державою ліміти. Показова історія родини Валентини Мнишенко із села Мила. Її будинок розташований приблизно за 500 метрів від складів боєприпасів, на яких сталася детонація. Під час вибухів уламки пошкодили дах оселі, вибили вікно та перебили дерев’яні конструкції, на яких тримається покрівля.

Після попередньої оцінки будівельників родина дізналася, що лише матеріали для відновлення коштуватимуть приблизно 600 тисяч гривень. І це без урахування повної вартості робіт. Тобто навіть максимальної державної компенсації може не вистачити, щоб придбати необхідні матеріали, не кажучи вже про оплату будівельників.

«Будемо брати кредити, позичати і робити будинок, тому що нам треба жити десь. А будинок, кришу треба перероблювати», – розповіла Валентина.

Нині її діти змушені орендувати квартиру, а сама жінка разом із чоловіком залишилася жити в частині будинку, яка вціліла після вибухів. Щоб відновити оселю, родині доведеться шукати додаткові кошти, позичати гроші або брати кредити. Таким чином, навіть отримання максимально можливої компенсації не гарантує, що постраждалі зможуть повернутися до нормальних умов проживання.

Три мільйони замість реальної вартості будинку: як формула компенсації б’є по мешканцях Київщини

Ще складніша ситуація з житлом, яке було повністю знищене. У таких випадках держава використовує спеціальну формулу для визначення розміру компенсації. Під час розрахунку враховують середню вартість квадратного метра житла на вторинному ринку України, регіональний коефіцієнт та площу знищеного об’єкта.

Як зазначають журналісти Bihus.Info, базова середня вартість квадратного метра, яка використовується для розрахунків, становить трохи більше ніж 22 тисячі гривень. Для Київської області застосовується регіональний коефіцієнт 1,519. За прикладом, наведеним у розслідуванні, власник повністю знищеного приватного будинку площею 100 квадратних метрів може розраховувати приблизно на 3,1 мільйона гривень компенсації.

На перший погляд, сума значна. Проте головна проблема полягає в тому, що розрахункова вартість житла може суттєво відрізнятися від реальних цін на нерухомість. Особливо це стосується населених пунктів поблизу Києва. Для приватних будинків регіональний коефіцієнт однаковий на території всієї Київської області. Тобто під час розрахунків не враховується повною мірою, наскільки відрізняється вартість нерухомості у Вишневому, розташованому поруч зі столицею, та у віддаленіших громадах. При цьому для квартир формула передбачає додаткові відмінності залежно від розташування.

За оцінками, наведеними в розслідуванні, у Вишневому державна компенсація за знищений будинок становить орієнтовно 33 тисячі гривень за квадратний метр. Водночас середня ринкова вартість аналогічного житла в цьому районі може сягати близько 50 тисяч гривень за квадратний метр. Різниця – приблизно 17 тисяч гривень на кожному квадратному метрі. Для будинку площею 100 квадратних метрів це може означати розрив між розрахунковою компенсацією та ринковою вартістю нерухомості на рівні близько 1,7 мільйона гривень.

Відтак постраждалі, які втратили власні будинки, ризикують опинитися перед складним вибором. Або самостійно шукати значну суму для придбання аналогічного житла, або погоджуватися на меншу площу, гірші умови чи переїзд до населеного пункту, де нерухомість коштує дешевше. Фактично родини, які втратили все через російські атаки та подальшу детонацію боєприпасів, можуть так і не отримати фінансової можливості повернути собі житло, рівноцінне знищеному.

Склади боєприпасів серед будинків: хто допустив смертельно небезпечне сусідство

Окреме питання, яке постає після трагедій у Вишневому та Милій, – відповідальність за розміщення вибухонебезпечних об’єктів поблизу житлової забудови. Безпосередньою причиною обох трагедій стали російські атаки. Однак обставини зберігання боєприпасів та дотримання вимог безпеки викликали серйозні запитання до відповідальних посадовців.

У випадку Вишневого слідство встановило, що боєприпаси перебували в складських приміщеннях, які не були призначені для такого зберігання та використовувалися без необхідних дозвільних документів. 16 липня Служба безпеки України повідомила про затримання генерального директора одного з оборонних підприємств та його заступника з виробництва. Обом оголосили підозри у службовій недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки.

У Милій правоохоронці також розпочали розслідування обставин розміщення складу боєприпасів. За даними Державного бюро розслідувань, склад облаштували в приміщенні колишнього овочесховища поблизу житлових будинків.

Після липневої трагедії у Вишневому було розпочато заходи з ліквідації цього складу та вивезення боєприпасів. Однак до 28 серпня, коли російські безпілотники атакували об’єкт, відповідні роботи так і не завершили.

10 вересня правоохоронці повідомили про підозру керівнику одного з підрозділів забезпечення СБУ, який відповідав за облаштування та функціонування складу в Милій. За версією слідства, під час ухвалення рішення про розміщення боєприпасів посадовець не забезпечив належного контролю за дотриманням вимог безпеки.

Остаточну правову оцінку діям підозрюваних має надати суд. Однак поки тривають кримінальні провадження, сотні постраждалих змушені вирішувати інші, значно нагальніші проблеми: де жити, за що ремонтувати оселі та як пережити зиму.

Зима на порозі, а замість відбудови – очікування: що буде з постраждалими

Трагедії у Вишневому та Милій оголили серйозну проблему державного механізму відновлення житла після масштабних руйнувань. Навіть після офіційних заяв про допомогу та виділення бюджетних коштів постраждалим доводиться проходити тривалі процедури обстеження нерухомості, чекати на рішення комісій і самостійно вирішувати питання тимчасового проживання.

У Милій люди скаржаться на затримки з оформленням документів. У Вишневому, попри значну кількість розглянутих заяв, частина родин досі очікує на компенсації. При цьому гроші, які передбачає державна програма, можуть виявитися недостатніми для повноцінного ремонту чи придбання житла, аналогічного знищеному.

Поки посадовці звітують про кількість поданих і розглянутих заяв, постраждалі підраховують зовсім інші цифри – вартість нового даху, будівельних матеріалів, оренди квартири та кредитів, які доведеться брати для відновлення. Люди об’єднуються в ініціативні групи, звертаються до міністерств, депутатів і місцевої влади, домагаються проведення обстежень та намагаються хоча б законсервувати пошкоджені будинки до настання морозів. Однак головне питання залишається відкритим: скільки ще мають чекати родини, які втратили житло, перш ніж обіцяна допомога перетвориться на реальні гроші та відбудовані оселі?

Особливо гостро воно звучить на тлі того, що розслідування обох трагедій уже встановили обставини небезпечного зберігання боєприпасів поблизу житлових будинків. І поки правоохоронці з’ясовують відповідальність конкретних посадовців, наслідки цих рішень продовжують відчувати звичайні мешканці Київщини. Адже для людей, які залишилися серед руїн, кожен місяць затримки означає нові витрати, подальше руйнування їхніх будинків і дедалі менше шансів повернутися додому до настання холодів.

Читайте також: Реакція на вибухи у Вишневому: Офіс Генпрокурора вимагає термінової перевірки складів боєприпасів

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.