Ексклюзив

Ранок 19 жовтня приніс у мирні квартали Ірпеня черговий біль і руйнування: масштабна російська атака обірвала людське життя, травмувала десятки мешканців і залишила понівеченими понад пів сотні домівок.

Захистити будинки від негоди та холоду треба було негайно, однак на цьому шляху постала несподівана перешкода.

Щоб з’ясувати, чому місто додатково залучало представників бізнесу та волонтерів за наявності виділених бюджетних коштів, редакція ІА «Київщина 24/7» звернулася за роз’ясненнями до першого заступника Ірпінського міського голови Олександра Пащинського.

Трагедія 19 жовтня в Ірпені

Унаслідок ворожого удару загинула жінка, ще 19 людей зазнали поранень, серед них – дев’ятеро дітей. Пошкоджень зазнали 86 об’єктів, зокрема близько 70 приватних будинків, п’ять багатоповерхівок, сім автівок, виробничі та складські приміщення тощо.

Після удару мешканцям пошкоджених осель потрібно було якнайшвидше закрити вибиті вікна та накрити пошкоджені дахи, щоб захистити домівки від дощу й холоду. Для цього шукали OSB-плити, будівельну плівку та інші матеріали, а місцевий бізнес і благодійників закликали долучатися до допомоги постраждалим.

На цьому тлі в соцмережах виникло запитання: чому місту довелося звертатись по додаткову допомогу, якщо ще влітку на закупівлю матеріалів для оперативного реагування передбачили бюджетні кошти?

931 тис. грн на резерв: що завадило завершити закупівлі?

7 липня 2026 року виконком Ірпінської міської ради погодив виділення 931 тис. грн на закупівлю матеріалів та обладнання для оперативного реагування на надзвичайні ситуації й ліквідації наслідків ворожих атак.

Редакція «Київщина 24/7» звернулася до першого заступника Ірпінського міського голови Олександра Пащинського, щоб з’ясувати, як формували резерв і чому після атаки знадобилося додатково залучати підприємців та волонтерів.

Посадовець детально розповів про перебіг закупівель та причини, які ускладнили їх проведення.

«Кошти, про виділення яких повідомлялося 7 липня 2026 року, частково використані для закупівлі матеріалів та обладнання для оперативного реагування на надзвичайні ситуації й наслідки ворожих атак. Водночас частина закупівель ще триває, оскільки не всі платежі проходять через Державну казначейську службу України», – повідомив Пащинський.

Посадовець уточнив, що 931 тис. грн використали не в повному обсязі через обмеженнями у фінансуванні капітальних видаткі. За його словами, Державна казначейська служба України призупинила проведення частини платежів.

«Відповідно, частина запланованих закупівель залишається незавершеною», – зазначив перший заступник міського голови.

Водночас, у межах проведених закупівель громада вже отримала необхідне обладнання. Серед придбаного, зокрема, – бензопили, гідравлічні домкрати, ручні лебідки, дрилі, кутові шліфувальні машини, перфоратори, інструменти для різання металу, намет, печі для обігріву, газова плита та зарядна станція EcoFlow.

Для першочергових потреб та тимчасового захисту пошкодженого житла закупили брезент, плівки й OSB-плити.

«Окрім цього, громада мала запас матеріалів, які заздалегідь попередньо сформували, для тимчасового захисту пошкодженого житла, зокрема OSB-плит, плівки та брезенту. Після ворожої атаки їх використали для допомоги мешканцям, чиї оселі зазнали пошкоджень», – розповів Пащинський.

Отже, за інформацією міської влади, певний резерв до атаки існував, і його використали для допомоги постраждалим. Проте частина запланованих закупівель залишається незавершеною через проблеми з проведенням платежів.

Чому Ірпінь звернувся до бізнесу та волонтерів?

Через значний обсяг потреб і затримки з проходженням казначейських платежів місто також звернулося до місцевого бізнесу.

До ліквідації наслідків оперативно долучилися підприємці, волонтери та благодійники, які забезпечили постраждалих необхідними матеріалами, зокрема OSB-плитами й плівкою для захисту осель від опадів. Координацію допомоги розпочали ще вранці 19 жовтня. У місті оперативно скликали комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, за рішенням якої створили штаб з ліквідації наслідків збройної агресії. Взаємодію між містом, бізнесом та волонтерами забезпечувала міська команда.

Безпосередньо на місцях влучань розгорнули два гуманітарні штаби.

«Місцевий бізнес, волонтери та благодійники були поінформовані про розташування обох штабів і спрямовували допомогу безпосередньо туди», – зазначив Пащинський.

На місцях також працювали представники Нацполіції, які фіксували пошкодження житла. Працівники Центру надання соціальних послуг приймали заяви на отримання підтримки за програмою «Турбота», а фахівці міськради консультували мешканців щодо подачі заяв на отримання компенсації за державною програмою «єВідновлення».

Ще 1,5 млн грн на матеріальний резерв

Ірпінь планує додатково поповнити власний матеріальний резерв для оперативного реагування на можливі ворожі атаки. Наразі, за інформацією Пащинського, визначено потребу в додаткових закупівлях матеріалів та обладнання на загальну суму 1,5 млн грн.

«Поповнення резерву є важливим, оскільки наявні запаси використовуються для допомоги мешканцям, чиє житло постраждало внаслідок обстрілів. Водночас подальша реалізація закупівель залежатиме від можливості проведення платежів через Державну казначейську службу України», – пояснив посадовець.

Отже, після атаки 19 жовтня Ірпінь використовував наявні матеріали та залучив додаткову підтримку підприємців і волонтерів. Водночас частина закупівель, на які ще влітку погодили 931 тис. грн, залишаються незавершеними через обмеження щодо проведення платежів. Місто також планує нові закупівлі на 1,5 млн грн, реалізація яких залежатиме від проведення казначейських платежів.

Обмеження для громад: чому ВАГ вимагає розблокувати платежі

Ситуація в Ірпені виникла на тлі запровадження загальнодержавного механізму пріоритезації бюджетних видатків.

28 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України повідомив про ухвалення постанови «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану».

Як пояснював уряд, якщо прогнозованого залишку коштів на єдиному казначейському рахунку разом з очікуваними надходженнями буде недостатньо для запланованих видатків, платежі здійснюватимуть за пріоритетними напрямами.

Серед них – національна безпека й оборона, обслуговування боргу, пенсії, заробітна плата, соціальні виплати та допомоги.

Уряд наголошував, що обмеження не застосовуватимуть автоматично: їх запровадження залежатиме від підтвердженого дефіциту фінансового ресурсу за результатами прогнозування. Практичне застосування заходів передбачили з жовтня, а строк дії постанови визначили до 31 грудня 2026 року.

Однак представники місцевого самоврядування заявили про серйозні наслідки обмежень для роботи громад.

Зокрема, 1 жовтня 2026 року Всеукраїнська асоціація громад (ВАГ) оприлюднила позицію щодо урядового рішення та закликала розблокувати платежі місцевих бюджетів.

Асоціація заявила, що із середини вересня громади фактично втратили можливість повноцінно розпоряджатися власними коштами.

«Гроші на рахунках є, рішення рад ухвалені, бюджети затверджені, але Казначейство зупинило проведення платежів місцевих бюджетів», – зазначалося в заяві ВАГ, опублікованій на початку жовтня.

За оцінкою асоціації, обмеження торкнулися не лише некритичних видатків, а й соціально важливих виплат, підготовки до опалювального сезону, захисту енергооб’єктів, облаштування укриттів у школах і лікарнях та ліквідації наслідків обстрілів.

ВАГ заявила, що погоджується з необхідністю обмежувати видатки на благоустрій та інші некритичні потреби в умовах війни, однак наполягає на розблокуванні платежів, без яких громади не можуть виконувати свої базові функції.

Асоціація звернулася до парламенту й уряду із закликом переглянути ситуацію, а також попросила Президента України негайно втрутитися.

Уже 20 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що частину видатків, зокрема на реалізацію планів стійкості громад, вдалося розблокувати, а всі відкладені платежі мають бути здійснені поступово.

Чи вплине це на незавершені та заплановані закупівлі в Ірпені та як зміниться ситуація у громадах – покаже найближчий час.

Читайте також: Опалювальний сезон 2026-2027 на Київщині: хто готовий до блекаутів, а хто ховається за «службовою таємницею».

Фото: Київщина 24/7, Олександр Пащинський, Сергій Корецький, ВАГ.

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.